Колі́нда (рум. colindă) — назва румунської та молдовської колядки.

Сакральна молдавська пісня на Різдво

Особливості ред.

Хоча тексти всіх колінд стосуються подій, пов'язаних із народженням Ісуса,[1] певні елементи народних обрядів, що виконуються у різдвяні дні, ймовірно, дохристиянського походження і беруть своє коріння в римських Сатурналіях та язичницьких обрядах, пов'язаних із зимовим сонцестоянням і родючістю землі.[2]

Колінди виконуються в усіх частинах Румунії, а також у Молдові, з обласними відмінностями щодо кількості учасників і точного розподілу в часі різних мелодій та текстів.

З погляду художньої майстерності вірша і мелодії колінди займають важливе місце у творчості румунського народу. Вони утворюють єдність з дойнами, народними баладами і піснями хоробрості, з казками, загадками, прислів'ями і приказками. Походячи зі світу сільських громад, колінди зберегли деякі риси найдавнішого румунського поетичного доробку. Вони навіяні Священним Писанням і Священним Переданням, богослужіннями та іконописом. Колінди відігравали велику роль у збереженні і захисті православної віри, коли наверненням в іншу віру намагалися порушити єдність православної віри, тим самим підриваючи національну єдність. Богородиця, яка у благоговінні і православному поклонінні займає центральне місце, скрізь присутня у румунських коліндах разом зі своїм любим сином — Спасителем Ісусом Христом.[3]

У традиційному румунському сільському суспільстві приготування до колінд починалися заздалегідь (іноді за кілька тижнів) до Різдва. Сільська молодь (зазвичай хлопчики) починали в різних місцях гуртуватися у ватаги і обирали ватажка, який би подбав про злагоджений спів. Ці ватаги звуться «четя де коліндеторь» (рум. cete de colindători «гурти колядників»), а їхня кількість різниться залежно від області. Потім, починаючи зі Святвечора, ватаги ходять від хати до хати і починають співати. У деяких селах вони йдуть перш за все до оселі сільського старости, а потім до хати вчителя, тоді як в інших куточках Румунії немає заздалегідь установленого порядку. Господарі тоді припрошують їх увійти і дають їм різні даруночки, такі як горіхи, сухофрукти та традиційні румунські колачі (рум. colaci).

Приклади колінд на релігійну тематику: «Astăzi s-a născut Hristos» (Сьогодні Христос народився), «Moș Crăciun cu plete dalbe» (Святий Миколай із білими деревами) та «O, ce veste minunată!» (О, які чудові вісті!).

Цікавинка ред.

Слово «колінда» може також бути жіночим ім'ям. Наприклад, так звати колишнього президента Хорватії Колінду Грабар-Кітарович.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Zoe Petre. Originile păgâne ale colindelor de Crăciun. Historia.ro (румунською). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 травня 2016. 
  2. O scurtă istorie a colindului. Descoperă.ro (румунською). 9 грудня 2009. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 11 травня 2016. 
  3. Prof. Dr. Nicolae Necula. Colindele în viața și spiritualitatea credincioșilor români. CreștinOrtodox.ro (румунською). Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016.