Колібрі-крихітка каліфорнійський
| Колібрі-крихітка каліфорнійський | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець каліфорнійського колібрі-крихітки
_(34973246283).jpg) Самиця каліфорнійського колібрі-крихітки
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Selasphorus sasin (Lesson, R, 1829)[2][3] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Ornismya sasin Lesson, RP, 1829 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-кри́хітка каліфорнійський[4] (Selasphorus sasin) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в США і Мексиці.
Опис ред.
.jpg)
_(27038345767).jpg)
_(9374507110).jpg)
.jpg)
Довжина птаха становить 7,5-9 см, вага 3 г. У самців тім'я і спина зелені з металевим відблиском, боки, надхвістя і хвіст іржасто-руді. На горлі у них блискуча оранжево-червона пляма, груди і верхня частина грудей білі. Хвіст округлий, зелений, біля основи іржасто-рудий, з чорною смугою на кінці, три крайні пари стернових пер мають білі кінчики. Дзьоб довгий, прямий, чорний.
У самиць верхня частина тіла зелена, нижня частина тіла переважно біла, боки і хвіст рудуваті, стернові пера також мають білі кінчики. Горло і голова з боків поцятковані блискучими пурпуровими і зеленими плямками. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць. Молоді каліфорнійські колібрі-крихіток є дуже схожими на самиць вогнистих колібрі-крихіток і відрізнити їх в природі майже неможливо без детального огляду[5].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[6]
- S. s. sasin (Lesson, RP, 1829) — від південного Орегона до центральної Каліфорнії;
- S. s. sedentarius Grinnell, 1929 — острови Чаннел в Каліфорнії і сусідні прибережні райони.
Гібрид каліфіорнійського колібрі-крихітки і рубіновоголової каліпти був описаний як "Selasphorus" floresii.[7][8]
Поширення і екологія ред.
Каліфорнійські колібрі-крихітки гніздяться на тихоокеанському узбережжі Сполучених Штатів Америки, від округу Лейн в штаті Орегон до округу Санта-Барбара в штаті Каліфорнія, не далі, ніж за 30 км від узбережжя. Вони живуть в чагарникових і вільхових прибережних туманних заростях, на півдні ареалу також в хвойних лісах, що складаються з псевдотсуг, сосен і кіпарисів, а також на узліссях еваліптових насаджень і в дубових рідколіссях. На Канальних островах вони гніздяться переважно в густих чапаралевих заростях[en] з невеликою кількістю дерев. У серпні-вересні каліфорнійські колібрі-крихітки мігрують на південь, де зимують на півдні центральної Мексики. Вони повертають до місць гніздування в лютому-березні. Представники підвиду S. s. sedentarius ведуть осілий спосіб життя.
Каліфорнійські колібрі-крихітки живляться нектаром різноманітних квітучих чагарників і дерев, зокрема Nicotiana, Ceanothus, Arbutus menziesii і Agave americana, і дрібними безхребетними. Іноді вони також відвідують годівниці для колібрі.
Самці каліфорнійських колібрі-крихіток прилітають до місць гніздування раніше за самиць і займають гніздові території. Самиці прилітають пізніше і облаштовують власні території, які зазвичай перетинають з територіаями самців. Будівництвом гнізда і доглядом за пташенятами займають лимше самиці, самці не беруть в цьому участі. Гніздо має чашоподібну форму, робиться протягом 10-16 днів, і зазвичай не використовується повторно. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 17-21 день, в залежності від погоди. Пташенята покидають гніздо через 22 дні після вилуплення. На півдні ареалу за сезон може вилупитися два виводки, на півночі ареалу — лише один.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливо захисту зі збереження. За оцінками дослідників, популяція каліфорнійських колібрі-крихіток становить приблизно 1,5 мільйони птахів і поступово зростає.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Selasphorus sasin: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 жовтня 2022
- ↑ Lesson, René P. (1829). Histoire Naturelle des Oiseaux-Mouches (French) . Paris: Arthus Bertrand. с. xxx—xxxi, 190–193, Plates 66, 67.
- ↑ Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 142.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Pyle, Peter (1997). Identification Guide to North American Birds, Part I: Columbidae to Ploceidae. Steve N. G. Howell, Siobhan Ruck, Institute for Bird Populations, Point Reyes Bird Observatory. Bolinas, Calif.: Slate Creek Press. ISBN 0-9618940-2-4. OCLC 38593534.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Ridgway, Robert (1909). Hybridism and generic characters in the Trochilidae (PDF). Auk. 26 (4): 440—442. doi:10.2307/4071292. JSTOR 4071292.
- ↑ Taylor, Walter P. (1909). An instance of hybridization in hummingbirds, with remarks on the weight of generic characters in the Trochilidae (PDF). Auk. 26 (3): 291—293. doi:10.2307/4070800. JSTOR 4070800.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |