Колібрі-довгохвіст бронзовий
| Колібрі-довгохвіст бронзовий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець бронзового колібрі-довгохвоста
_(17218461365).jpg) Самиця бронзового колібрі-довгохвоста
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Lesbia victoriae (Bourcier & Mulsant, 1846) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus victoriae | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-довгохві́ст бронзовий[2] (Lesbia victoriae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах.
Опис ред.
_(14944931556).jpg)
.jpeg)
Довжина самців становить 25 см, враховуючи довгий хвіст, довжина самиць становить 13,4-14,5 см. Самці мають переважно райдужно-зелене забарвлення, на горлі і грудях у них блискуча зелена пляма, живіт охристий. Хвіст видовжений, довжиною 165 мм. Стернові пера чорні, поцятковані бронзово-зеленими плямками. у самиць верхня частина тіла бронзово-зелена, нижня частина тіла біла або білувато-охриста, поцяткована великими зеленими плямами. На шиї невелика, малопомітна оранжева пляма. Хвіст коротший, ніж у самців, довжиною 85 мм. Дзьоб чорний, відносно короткий, довжиною 15 мм[3].
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[4]
- L. v. victoriae (Bourcier & Mulsant, 1846) — Анди на півночі і півдні Колумбії та в Еквадорі;
- L. v. juliae (Hartert, EJO, 1899) — Анди на крайньому північ Еквадору та в Перу;
- L. v. berlepschi (Hellmayr, 1915) — Анди на південному сході Перу.
Поширення і екологія ред.
Бронзові колібрі-довгохвости мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях та на високогірних луках парамо. Зустрічаються на висоті від 2600 до 4000 м над рівнем моря, сезонно переміщуються на різну висоту, в залежності від цвітіння певних видів рослин. Живляться нектаром різноманітних трав і чагарників і дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті[5]. Сезон розмноження різниться в залежності від підвиду, зазвичай триває з жовтня по березень. Самці приваблюють самиць демонстраційними польотами, високо злітаючи і падаючи вниз, видаючи при цьому звуки за допомогою хвоста. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон, покривається мохом і лишайниками, розміщується під гілкою, папороттю або каменем. В кладці 1 яйце, інкубаційний період триває 18-19 днів. Пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення, що незвично довго для птахів подібного розміру.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lesbia victoriae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ridley, Robert S. (2011). Colibríes del Ecuador. Guía de campo. Ecuador: Fundación Jocotoco.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 жовтня 2022.
- ↑ Remsen, J. V.; Stiles, F. Gary; Scott, Peter E. Frequency of Arthropods in Stomachs of Tropical Hummingbirds. American Ornithologists' Union. 103.
Посилання ред.
- Weller, André-A; Schuchmann, Karl-L. Biogeographic and taxonomic revision of the trainbearers Lesbia (Trochilidae), with the description of two new subspecies (PDF). Ornithol. 43.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |