Колібрі-аметист багамський

вид птахів
Колібрі-аметист багамський
Самиця багамського колібрі-аметиста
Самиця багамського колібрі-аметиста
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Mellisugini
Рід: Nesophlox
Вид: Колібрі-аметист багамський
Nesophlox evelynae
(Bourcier, 1847)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Trochilus evelynae Bourcier, 1847
Philodice evelinae (Bourcier, 1847)
Calliphlox evelynae (Bourcier, 1847)
Посилання
Вікісховище: Nesophlox evelynae
Віківиди: Nesophlox evelynae
ITIS: 178080
МСОП: 22688205
NCBI: 1507368

Колі́брі-амети́ст багамський[2] (Nesophlox evelynae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає на Багамських Островах та на островах Теркс і Кайкос. Раніше вважався конспецифічним з інагуанським колібрі-аметистом[4].

Опис ред.

 
Багамські колібрі-аметисти

Довжина птаха становить 8-9,5 см, вага 2,4-3 г. У самців під час сезону розмноження верхня частина тіла зелена, блискуча, за очима невеликі білі плямки. На підборідді і горлі яскраво-фіолетова, блискуча пляма, окаймлена білою смугою. Груди білі, живіт рудувато-коричневий, поцяткований з боків зеленуватими плямками. Боки рудувато-коричневі. Хвіст роздвоєний, крайні стернові пера зелені, решта стернових пер коричнюваті. Дзьоб чорний, дещо вигнутий, лапи чорні. Під час негніздового періоду горло набуває блідо-сірого забарвлення.

У самиць верхня частина тіла тьмяно-зелена, за очима невеликі білі плямки. Підборіддя і горло світло-сірі, місцями поцятковані невеликими зеленими плямками. Груди білуваті, живіт блідо-рудувато-коричневий. хвіст округлий, не роздвоєний. Центральні стернові пера зелені, решта стернових пер коричневі з широкою чорною смугою на кінці.

Поширення і екологія ред.

Багамські колібрі-аметисти мешкають на більшості островів Багамського архіпелага[en], за винятком островів Інагуа. Також вони неодноразово спостерігалися у Флориді, а в квітні 2013 року птаха спостерігали в окрузі Ланкастер в Пенсільванії[5]. На островах Великий Багама, Грейт-Абако[en] і Андрос багамські колібрі-аметисти менш численні, оскільки там вони конкурують з агресивними кубинськими колібрі-смарагдами[6].

Багамські колібрі-аметисти живуть в садах, чагарникових заростях, вторинних лісах, на узліссях вічнозелених тропічних лісів і соснових лісів[7]. Вони ведуть переважно осілий спосіб життя. Живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема Russelia, Leonotis, Ipomoea, Euphorbia fulgens, Pedilanthus, Duranta, Lantana, Stachytarpheta, Ernodes, Dicliptera, Cordia і Bauhinia, а також дрібними комахами.

Багамські колібрі-аметисти розмножуються протягом всього року, з піком в квітні. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з рослинних волокон і павутиння. В кладці 2 білих яйця овальної форми. Інкубаційний період триває приблизно 15-16 днів. Пташенята покидають гніздо через 20-24 дні після вилуплення, однак стають повністю самостійними ще через 20-30 днів.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Nesophlox evelynae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 листопада 2022.
  4. T.J. Feo, J.M. Musser, J. Berv, C.J. Clark. Divergence in morphology, calls, song, mechanical sounds, and genetics supports species status for the Inaguan hummingbird (Trochilidae: Calliphlox "evelynae" lyrura). „The Auk”. 132 (1), ss. 248–264, 2015. doi:10.1642/AUK-14-108.1. 
  5. Schneck, Marcus (8 травня 2013). Harrisburg bird bander extends her streak of rare hummingbirds recorded in Pennsylvania. Penn Live. Advance Local Media. Процитовано 31 липня 2020.
  6. Harbour, R. (2011). Bahama Woodstars & Cuban Emeralds: The hummingbirds of Abaco. Retrieved October 12, 2015, from
  7. Bahama Woodstar. (2005). The Bahamas National Trust [Архівовано 2015-09-10 у Wayback Machine.]. Retrieved October 12, 2015