Колосняк чорноморський

вид рослин

Колосняк китицецвітий[1], колосняк чорноморський[2], колосняк китицевий[3] (Leymus racemosus) — вид рослин родини тонконогові.

Колосняк чорноморський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Колосняк (Leymus)
Вид:
Колосняк чорноморський (L. racemosus)
Біноміальна назва
Leymus racemosus
(Lam.) Tzvelev, 1960

Будова ред.

Великий кореневищний злак заввишки до 2 м. Уся рослина має голубуватий колір, шерехувата. Стебло завершується грубим густим колосом, що складається з 100—150 колосків, кожен по 2–5 квіток. Листові пластини довжиною 30–60 см, шириною 5–15 мм. 2n = 28.

Поширення та середовище існування ред.

Поширений у Євразії від Греції до Монголії[4][5].

В Україні зростає на приморських пісках, у літоральній смузі Чорного та Азовського морів, зрідка трапляється на річкових пісках нижньої течії Дніпра, на Сіверському Дінці, Осколі, Хопрі.

Практичне використання ред.

В Ісландії та Монголії в їжу використовується насіння, яке збирають ранньої весни, та готують крупу чи борошно. Також можна їсти кореневище, з яких після ретельного сушіння й перемелювання дістають сурогат борошна, що схоже на борошно з кореневища пирію. Їх збирають напровесні, обираючи найтовстіші.

У США колосняк схрещують з пшеницею, щоб отримати зимостійкі сорти.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Leymus racemosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.92
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 439.
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 25.09.2020.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 25.09.2020.  (англ.)

Джерела ред.