Відкрити головне меню

Колониці (гміна Балигород)

Колониці — колишнє село в гміні Балигород, повіт Лісько, воєводстві Підкарпатському на території сучасної Польщі. Прадавнє українське поселення.

Село
Колониці


Координати 49°15′52″ пн. ш. 22°15′21″ сх. д. / 49.26472222002777812° пн. ш. 22.25611111002777776° сх. д. / 49.26472222002777812; 22.25611111002777776Координати: 49°15′52″ пн. ш. 22°15′21″ сх. д. / 49.26472222002777812° пн. ш. 22.25611111002777776° сх. д. / 49.26472222002777812; 22.25611111002777776

Країна Flag of Poland.svg Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 013
Поштовий індекс 38-606
Автомобільний код RBI (Гміна Балигород)
Код SIMC 0344426
GeoNames 768378
Колониці. Карта розташування: Польща
Колониці
Колониці
Колониці (Польща)
Колониці. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Колониці
Колониці
Колониці (Підкарпатське воєводство)

Через село протікає річка Колониця — притока річки Гочівка, яка впадає в Сян. Назва села походить від річки Колониці.

Історичні відомостіРедагувати

Ймовірно, населення на території села жило ще за часів Русі. Але перша документальна згадка припадає на 1522 р. — село Клониче (Klonicze) на волоському праві у власності роду Балів. Назва означала — на розвилці доріг. Було тоді в селі 11 господарств.

 
Колоничі на карті кін. 18 ст.

Старе село лежало в долині річок (потоків) Колониці і Чертеж. На півд.-схід сусіднє село Яблінки, на північ — Лубне, на захід і південь — великі ліси, якими вкриті гори.

Церква Св. Архангела МихаїлаРедагувати

Філіальна дерев'яна церква в селі була збудована в 1815 р. На відстані 4 км. була парафія Яблінка Балигородського Деканату (з 1912 р. — Тіснянського) Перемиської єпархії. Нову церкву було збудовано в 1936 р. на місці старої. До літа 1946 р. село було повністю виселене, але церква простояла порожня до 50-х рр. ХХ ст., коли її було розібрано.

ДемографіяРедагувати

На 1785 р. у власності села було 12.44 кв. км земельних угідь і проживало 140 греко-католиків, 5 римо-католиків і 6 юдеїв.

Список мешканців села на 1787 рік містять австрійські кадастрові відомості — 161 прізвище.

Кількість вірних:

1840 — 215 греко-катол.,

1854 — прізвища жителів: Ільків, Коруц, Кохан, Скоп'як, Сіканич, Федорко, Шумейда, та ін.

1859 — 142 греко-катол.,

1879 — 180 греко-катол.,

1899 — 249 греко-катол.,

1926 — 214 греко-катол.,

1936 — 248 греко-катол.

Всі мешканці українського походження були переселені в СРСР у 1946 році, а село повністю знищене. Єдина згадка про старе село — залишки цвинтаря в полях: 3 пошкоджені бетонні надгробки та хрест.

ДжерелаРедагувати

  • ЦДІА України в м. Львів.

ЛітератураРедагувати

  • Kołonice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883. — Т. IV : Kęs — Kutno. (пол.)
  • Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
  • Przewodnik Bieszczady
  • Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
  • Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
  • Сердюк В. А. Історія села Яблінки (1496–1946). Київ. 2014.