Коливанське намісництво

Колива́нське намі́сництво (рос. Колыванское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 17831796 роках. Адміністративний центр — Коливань. Створене 6 березня 1783 року на основі Коливанської області Тобольської губернії. Складалося з 5 повітів. 31 грудня 1796 року поділена між Тобольською й Іркутською губернією

Коливанське намісництво

Герб
Центр Коливань
Утворено 17831796
Попередники Тобольська губернія
Наступники Тобольська губернія, Іркутська губернія

Історія ред.

Створене 6 березня 1783 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ. Розташоване на території Сибіру і Середньої Азії, в місці проживання ельтирів, бірюсинців і сагайців, що мешкали на лівому березі річки Абакан, верхів'ях Томі, річки Іюсів, а також річко Мраса і Кондома. Ці народи сплачували ясак Кузнецьку. Також до намісництва належали землі качинців і арінців, що проживали на лівобережжі річки Єнісей, від річки Білий Іюс до Камишта.

Адміністративний центр розташовувався у місті Коливань, на місці Бердського острогу (сучасне місто Бердськ)

Повіти ред.

  1. Бійський
  2. Коливанський
  3. Красноярський (Красноярськ)
  4. Кузнецький (Кузнецьк)
  5. Семипалатінський (Семипалатінськ)

Карти ред.

Джерела ред.