Колегія театинів

Львівська театинська коле́гія — навчально-освітня установа у Львові, що була призначена для навчання вірменських, а згодом і руських (українських) юнаків з метою поширення в краю церковної унії з Римським престолом. Заснована ченцями ордену театинців.

Колегія театинів
м. Львів, вул. Максима Кривоноса, 6
6 Kryvonosa Street, Lviv (1).jpg
Архітектор Нікола Сальві, Гаетано Кіавері
Замовник ченці ордену театинців

Початок будівництва 1734
Збудовано 1746
Реконструйовано після 1818

Архітектурні стилі бароко

ІсторіяРедагувати

Театинці прибули до Львова у 1664 році на запрошення львівського вірменського архієпископа Миколая Торосовича, який 1630 року підписав унію з Римом. Вони зайняли частину вірменського монастиря при церкві Святого Хреста (нині вул. Замарстинівська, 9), який 1681 р. повністю перейшов у їхнє підпорядкування. Тут у 1664 році влаштовано Колегію театинів (лат. Collegium Pontificum) для підготовки вірменських греко-католицьких священнослужителів.

Першим ректором (у 1664—1666) Колегії був італієць Клементо Галіяно (1610—1666), після нього ректором став француз Луї Марі Піду́ (1638—1717).

У 1708 році Колегія придбала «Ісаровичівську кам'яницю», для конвікту (гуртожитку), тепер на тому місці колишній будинок української кредитної спілки «Дністер», що на вул. Руській, 20.

З переходом 1700 року в унію Львівсько-Галицької православної єпископії до Колегії театинів у 1708 році була приєднана Львівська братська школа і створено єдину Вірменсько-руську театинську колегію.

Згодом королевич Якуб Людвік Собеський подарував театинцям земельну ділянку з королівських ґрунтів під Високим Замком (тепер вул. Кривоноса, 6), на якій заплановано будівництво нового приміщення Колегії. Проєкт виконав у Римі архітектор Нікола Сальві близько 1730 року. Однак проєкт виявився надто дорогим, тому згодом був змінений Гаетано К'явері. Будівництво розпочалося близько 1734 року і тривало до 1746 року. Було споруджено лише південне, фронтальне і частково західне крило. Східне крило, де планувалось розмістити каплицю, не було збудоване; за каплицю слугувала зала на другому поверсі фронтального крила. До нового приміщення Колегію перенесено 1745 року. Від кольору дахівки за будівлею закріпилася назва «Червоний кляштор».

12 вересня 1740 року колегія та костел Святого Хреста були знищені внаслідок пожежі.[1]

У 1785 році львівський вірмено-католицький архієпископ Якуб Валеріан Туманович на цій ділянці заклав фундамент під костел, проте того ж року декретом австрійського імператора Йосифа II (Йосифінська касата) приміщення ередали військовим для казарм артилерії.

Фронтальне крило було додатково розбудоване військовими після 1818 року і споруда набула ознак класицизму. Авторами проекту перебудови за припущенням проф. Ольгерда Чернера міг бути П'єр Дені Ґібо. Однак на думку професора Єжи Ковальчика це зробили архітектори Максиміліан фон Крус і Йозеф Маркль. Будинок використовувався як казарми до 1989 року. Нині у ньому розміщені підрозділи Міністерства внутрішніх справ.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Smirnow J. Ormiańskie kościóły Podzamcza… — S. 24.

ДжерелаРедагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 146—148, 188. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Вуйцик В. С. Колеґія театинів // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — № 14, 2004. — С. 97—98.
  • Smirnow J. Ormiańskie kościóły Podzamcza // Kurier Galicyjski. — 2010. — (17–30 sierpnia). — S. 24—25. (пол.)

ПосиланняРедагувати


Координати: 49°50′40″ пн. ш. 24°02′24″ сх. д. / 49.8445278° пн. ш. 24.0402528° сх. д. / 49.8445278; 24.0402528