Вікіпедія

Кокорін Олександр Олександрович

російський футболіст

Олекса́ндр Олекса́ндрович Коко́рін (нар. 19 вересня 1991 року, м. Валуйки, Бєлгородська область, РРФСР) — російський футболіст. Грає на позиції вінгера та нападника. Гравець італійської «Фіорентіни». На правах оренди грає за кіпрський «Аріс».

Ф
Олександр Кокорін
Олександр Кокорін
Олександр Кокорін
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович Кокорін
Народження 19 березня 1991(1991-03-19) (33 роки)
  СРСР Валуйки, РРФСР
Зріст 183 см
Вага 77 кг
Громадянство  Росія
Позиція Півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Кіпр «Аріс»
Номер 99
Юнацькі клуби
2002–2008 Росія «Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2013 Росія «Динамо» (М) 113 (19)
2013 Росія «Анжі» 0 (0)
2013–2016 Росія «Динамо» (М) 57 (22)
2016–2020 Росія «Зеніт» 62 (17)
2020 →  Росія «Сочі» 10 (7)
2020 Росія «Спартак» (М) 8 (2)
2021– Італія «Фіорентина» 10 (0)
2022– →  Кіпр «Аріс» 29 (13)
Національна збірна**
Роки Клуб І (г)
2009–2011 Росія Росія (U-21) 17 (8)
2011–2017 Росія Росія 48 (12)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 вересня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 вересня 2022.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кокорін.

Клубна кар'єра ред.

Олександр Кокорін почав займатися футболом у рідному місті Валуйки під керівництвом батька. Коли він навчався у першому класі, до них у школу прийшов тренер, який запропонував хлопцям займатися у футбольній секції. Олександр погодився, паралельно відвідуючи секцію боксу. У 9-річному віці Кокорін приїхав на перегляд до московського «Спартака», де їм залишилися задоволені, проте надати житло були неготові. Однак це питання змогли владнати функціонери московського «Локомотива». У ДЮСШ цього клубу Олександр провів шість років і за цей час кілька разів був визнаний найкращим нападаючим першості спортивних шкіл Москви.

Перед сезоном 2008 року Олександр підписав трирічний контракт з московським «Динамо». Клуб зазнавав труднощів з нападниками, в результаті чого 17-річний Кокорін дебютував у російській прем'єр-лізі 4 жовтня 2008 року в матчі 24-го туру «Динамо» — «Сатурн» (2:1) і забив гол, ставши наймолодшим автором забитого м'яча у тому чемпіонаті та одним з 16 футболістів, яким вдалося забити у 17-річному віці у матчах серед команд вищої ліги чемпіонату Росії. Три туру потому Кокорін забив ще один гол у матчі проти свого «рідного» клубу — московського «Локомотива» (у тому матчі динамівці перемогли з рахунком 1:0).

Після матчу з «Сатурном» Кокорін відіграв за основний склад «Динамо» усі 6 матчів чемпіонату, що залишилися, і після закінчення сезону нарівні з іншими гравцями клубу отримав бронзову медаль. Того ж року його визнали найкращим нападаючим IV Міжнародного юнацького турніру на призи Федерації футболу Білорусі.

Наступні два сезони у кар'єрі Олександра буди доволі неоднозначними. З одного боку він регулярно з'являвся на футбольному полі, а з іншого — його результативність була просто жахливою, як для гравця його амплуа. У сезоні 2009 року він відзначився лише двічі, а у 2010 Кокоріну жодного разу не вдалося засмутити голкіперів суперників. Незважаючи на це, спортивний директор «Динамо» Костянтин Сарсанія зазначав, що Олександром активно цікавляться інші клуби, зокрема «Спартак»[1] та ЦСКА[2].

У лютому 2011 року Кокорін уклав новий контракт з клубом строком на 3,5 роки[3]. У сезоні 2011/12 Олександр був одним з основних гравців «Динамо», що активно боролося за бронзові нагороди чемпіонату та дійшло до фіналу Кубка Росії. Самого ж Кокоріна було відзначено премією «Відкриття сезону» за версією РФС[4].

30 січня 2016 року було офіційно оголошено про перехід гравця до складу футбольного клубу «Зеніт»[5]. 30 червня 2019 термін дії контракту завершився.

2020 року грав за «Сочі» і московський «Спартак», а в січні 2021 року приєднався до італійської «Фіорентіни». В Італії за півтора роки лише 10 разів виходив на поле в іграх Серії A, після чого у серпні 2022 року був відданий в оренду до кіпрського «Аріса».

Виступи у збірній ред.

У 2009 році Кокоріна вперше було викликано до молодіжної збірної Росії, де він був одним з лідерів, демонструючи доволі непогану, і головне результативну, гру. У 2011 році завдяки впевненим виступами за молодіжку та московське «Динамо» він привернув увагу тренерського штабу збірної Росії та отримав виклик на товариський матч проти збірної Греції[6], у якому й дебютував у червоно-білій формі головної команди країни.

За підсумками тренувального збору збірної Росії, який передував Чемпіонату Європи 2012 року, Олександра було включено до заявки збірної на турнір. Був учасником Євро-2012, чемпіонату світу 2014 року та Євро-2016.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Станом на 12 вересня 2022
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008   «Динамо» (Москва) ПЛ 7 2 КР 2 0 - - - - - - 9 2
2009 ПЛ 24 2 КР 1 0 ЛЧ+ЛЄ 2[7]+2[8] 1[7]+0 - - - 29 3
2010 ПЛ 24 0 КР 2 0 - - - - - - 26 0
2011–12 ПЛ 37 5 КР 4 2 - - - - - - 41 7
2012–13 ПЛ 22 10 КР 1 0 ЛЄ 3[7] 3[7] - - - 26 13
2013–14 ПЛ 22 10 КР 1 0 - - - - - - 23 10
2014–15 ПЛ 27 8 КР 1 0 ЛЄ 11[9] 2 - - - 39 10
2015-січ. 2016 ПЛ 8 4 КР 2 1 - - - - - - 10 5
Усього за «Динамо» (Москва) 171 41 14 3 18 6 - - 203 50
січ.-черв. 2016   «Зеніт» ПЛ 10 2 КР 2 1 ЛЧ 2 0 СКР - - 14 3
2016–17 ПЛ 27 5 КР 2 1 ЛЄ 8 4 СКР 1 0 38 10
2017–18 ПЛ 22 10 КР 0 0 ЛЄ 13[10] 9[11] - - - 35 19
2018–19 ПЛ 3 0 КР 1 1 ЛЄ 1 1 - - - 5 2
2019-січ. 2020 ПЛ 0 0 КР 0 0 ЛЧ 0 0 СКР 0 0 0 0
Усього за «Зеніт» 62 17 5 3 24 14 1 0 92 34
січ.-лип. 2020   «Сочі» ПЛ 10 7 КР - - - - - - - - 10 7
2020-січ. 2021   «Спартак» (Москва) ПЛ 8 2 КР 2 0 - - - - - - 10 2
січ.-черв. 2021   «Фіорентина» A 4 0 КІ - - - - - - - - 4 0
2021–22 A 6 0 КІ 1 0 - - - - - - 7 0
серп. 2022 A 0 0 КІ 0 0 ЛК 0 0 - - - 0 0
Усього за «Фіорентину» 10 0 1 0 - - - - 11 0
вер. 2022-   «Аріс» ЧК 3 1 КК - - - - - - - - 3 1
Усього за кар'єру 264 68 22 6 42 20 1 0 329 94

Статистика виступів за збірні ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-11-2011 Пірей Греція   1 – 1   Росія товариський матч -   46'
29-2-2012 Копенгаген Данія   0 – 2   Росія товариський матч -   46'
25-5-2012 Москва Росія   1 – 1   Уругвай товариський матч -   77'
29-5-2012 Ньйон Литва   0 – 0   Росія товариський матч -   46'
1-6-2012 Цюрих Італія   0 – 3   Росія товариський матч -   85'
8-6-2012 Вроцлав Росія   4 – 1   Чехія ЧЄ 2012 - 1-й етап -   84'
15-8-2012 Москва Росія   1 – 1   Кот-д'Івуар товариський матч -   46'
7-09-2012 Москва Росія   2 – 0   Північна Ірландія Відбір до ЧС 2014 -   58'
11-09-2012 Рамат-Ган Ізраїль   0 – 4   Росія Відбір до ЧС 2014 1   78'
12-10-2012 Москва Росія   1 – 0   Португалія Відбір до ЧС 2014 -   90'
16-10-2012 Москва Росія   1 – 0   Азербайджан Відбір до ЧС 2014 -
14-11-2012 Краснодар Росія   2 – 2   США товариський матч -   52'  67'
25-03-2013 Лондон Росія   1 – 1   Бразилія товариський матч -   46'
6-9-2013 Казань Росія   4 – 1   Люксембург Відбір до ЧС 2014 2   46'
10-9-2013 Санкт-Петербург Росія   3 – 1   Ізраїль Відбір до ЧС 2014 1   77'
11-10-2013 Люксембург Люксембург   0 – 4   Росія Відбір до ЧС 2014 -   46'
15-10-2013 Баку Азербайджан   1 – 1   Росія Відбір до ЧС 2014 -
15-11-2013 Дубай Росія   1 – 1   Сербія товариський матч -
5-3-2014 Краснодар Росія   2 – 0   Вірменія товариський матч 1   63'
26-5-2014 Санкт-Петербург Росія   1 – 0   Словаччина товариський матч -   75'
31-5-2014 Осло Норвегія   1 – 1   Росія товариський матч -
6-6-2014 Москва Росія   2 – 0   Марокко товариський матч -   56'
18-6-2014 Куяба Росія   1 – 1   Південна Корея ЧС 2014 - 1-й етап -
22-6-2014 Ріо-де-Жанейро Бельгія   1 – 0   Росія ЧС 2014 - 1-й етап -
26-6-2014 Куритиба Алжир   1 – 1   Росія ЧС 2014 - 1-й етап 1
8-9-2014 Хімки Росія   4 – 0   Ліхтенштейн Відбір до ЧЄ 2016 -
11-10-2014 Стокгольм Швеція   1 – 1   Росія Відбір до ЧЄ 2016 1
15-11-2014 Відень Австрія   1 – 0   Росія Відбір до ЧЄ 2016 -
18-11-2014 Будапешт Угорщина   1 – 2   Росія товариський матч -   46'
27-3-2015 Подгориця Чорногорія   0 – 3   Росія Відбір до ЧЄ 2016 -   66'
7-6-2015 Москва Росія   4 – 2   Білорусь товариський матч 1   61'
14-6-2015 Москва Росія   0 – 1   Австрія Відбір до ЧЄ 2016 -   80'
5-9-2015 Москва Росія   1 – 0   Швеція Відбір до ЧЄ 2016 -
8-9-2015 Вадуц Ліхтенштейн   0 – 7   Росія Відбір до ЧЄ 2016 1
9-10-2015 Кишинів Молдова   1 – 2   Росія Відбір до ЧЄ 2016 -
12-10-2015 Москва Росія   2 – 0   Чорногорія Відбір до ЧЄ 2016 1
29-3-2016 Париж Франція   4 – 2   Росія товариський матч 1   36'  80'
1-6-2016 Інсбрук Чехія   2 – 1   Росія товариський матч 1   64'
5-6-2016 Монако Сербія   1 – 1   Росія товариський матч -
11-6-2016 Марсель Англія   1 – 1   Росія ЧЄ 2016 - 1-й етап -
15-6-2016 Лілль Росія   1 – 2   Словаччина ЧЄ 2016 - 1-й етап -   75'
20-6-2016 Тулуза Росія   0 – 3   Уельс ЧЄ 2016 - 1-й етап -
10-11-2016 Доха Катар   2 – 1   Росія товариський матч -
15-11-2016 Грозний Росія   1 – 0   Румунія товариський матч -
7-10-2017 Москва Росія   4 – 2   Росія товариський матч -
10-10-2017 Казань Росія   1 – 1   Іран товариський матч -
11-11-2017 Москва Росія   0 – 1   Аргентина товариський матч -   82'
14-11-2017 Санкт-Петербург Росія   3 – 3   Іспанія товариський матч -   62'
Усього Матчів 48 Голів 12
 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —   Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-2-2009 - Білорусь   3 – 1   Росія Товариський матч -   33'
1-4-2009 Краснодар Росія   4 – 0   Андорра Кваліфікація молодіжного Євро-2011 -   40'
9-6-2009 Торсгавн Фарерські острови   1 – 0   Росія Кваліфікація молодіжного Євро-2011 -   38'
5-9-2009 Лієпая Латвія   0 – 4   Росія Кваліфікація молодіжного Євро-2011 -   75'
8-9-2009 Андорра-ла-Велья Андорра   0 – 4   Росія Кваліфікація молодіжного Євро-2011 -   51'
10-10-2009 Москва Росія   2 – 0   Фарерські острови Кваліфікація молодіжного Євро-2011 -   84'
14-10-2009 Москва Росія   3 – 1   Молдова Кваліфікація молодіжного Євро-2011 2
14-11-2009 Тирасполь Молдова   0 – 3   Росія Кваліфікація молодіжного Євро-2011 -
16-11-2010 Ле-Ман Франція   0 – 1   Росія Товариський матч -   90+1'
9-2-2011 - Україна   0 – 3   Росія Товариський матч -   42'  46'
26-3-2011 Марбелья Росія   7 – 3   Гвінея Товариський матч 1   71'
29-3-2011 Марбелья Росія   8 – 0   Азербайджан Товариський матч -   46'
13-4-2011 Падуя Італія   2 – 0   Росія Товариський матч -
5-6-2011 Сорія Іспанія   1 – 1   Росія Товариський матч -   46'
10-8-2011 Нижній Новгород Росія   2 – 1   Росія Товариський матч -
6-9-2011 - Польща   0 – 2   Росія Кваліфікація молодіжного Євро-2013 1   81'
7-10-2011 Тирасполь Молдова   0 – 6   Росія Кваліфікація молодіжного Євро-2013 3
14-11-2011 Москва Росія   2 – 1   Португалія Кваліфікація молодіжного Євро-2013 1
Усього Матчів 18 Голів 8

Досягнення ред.

Командні трофеї ред.

  Динамо (Москва):

  «Зеніт»:

  Аріс:

Особисті здобутки ред.

  • Найкращий молодий футболіст російської прем'єр-ліги (лауреат премії «Перша п'ятірка»[12]): 2011
  • Володар премії у номінації «Відкриття сезону» за версією РФС: 2012

Цікаві факти ред.

  • Олександр Кокорін зустрічався з кузиною відомого російського репера Тіматі[13].
  • Кокорін відомий своєю любов'ю до різноманітних тусовок та вечірок. Фотографії футболіста з нічних клубів часто ставали причиною невдоволення та насмішок вболівальників[14].

Скандали ред.

На початку липня 2016 року, після того, як збірна Росії покинула достроково чемпіонат Європи, великий резонанс в ЗМІ отримало відео вечірки в нічному клубі Twiga в Монте-Карло, в якій брали участь Кокорін і Павло Мамаєв. Після цього Кокорін був переведений до складу «Зеніту-2».

У січні 2017 року Кокорін під час відпустки в одній з південних країн світу виклав фотографію в футболці з зображенням Пабло Ескобара, знаменитого наркобарона 90-х, одного з найвідоміших злочинців в історії. Ескобара звинувачували в тортурах і вбивствах людей, корупційної діяльності і головне - масовому продажі наркотиків. У березні був позбавлений водійських прав на чотири місяці за їзду по зустрічній смузі. Влітку відразу після вильоту збірної Росії з Кубка конфедерацій Кокорін разом з Артемом Дзюбою виклали відео, на якому вони підносять руку над губою, зображуючи вуса. Крім того кадр супроводжувала підпис «меседж» — слово, яке використовує головний тренер збірної Росії Станіслав Черчесов. Багато хто розцінив цей жест, як підступ тренера. У грудні Олександр потрапив в скандал на весіллі Алана Чочиєва в Північній Осетії. Футболіст виклав в мережу відео, на якому він вітає нареченого під постріли з пістолета.

Кримінальне переслідування ред.

7 жовтня 2018 роки після матчу «Зеніт» — «Краснодар» в Санкт-Петербурзі Кокорін разом з півзахисником «Краснодара» Павлом Мамаєвим орендували купе поїзда «Сапсан» і відправилися в Москву, ведучи себе неналежним чином і споживаючи багато алкоголю. Вони збиралися відзначити ювілей «10 років дружби». Поїзд відправився з Санкт-Петербурга о 21:00 і прибув до Москви в 0:47, вони вирушили в нічний стриптиз-клуб «Егоїст Пекін» біля метро «Маяковська».

8 жовтня 2018 року біля 7 години ранку Кокорін і Мамаєв побили громадянина Білорусі Віталія Соловчука, що працює водієм і чекав біля готелю «Пекін» ведучу програми «Доброго ранку» «Первого канала» Ольгу Ушакову. Соловчук отримав струс мозку і черепно-мозкову травму, потрапив до реанімації міської клінічної лікарні імені Боткіна.

8 жовтня 2018 року біля 9 години ранку Кокорін і Мамаєв влаштували бійку в Москві в кафе «Кавоманія» на Великій Нікітській вулиці, жертвою якої стали директор департаменту автомобільної промисловості і залізничного машинобудування Мінпромторгу Росії Денис Климентійович Пак і гендиректор ДНЦ РФ ФГУП «НАМИ» Сергій Володимирович Гайсин. Однак в НАМИ спростували інформацію про те, що Гайсин постраждав. За обома епізодами поліція завела кримінальну справу за статтею 116 КК РФ «побої». 11 жовтня 2018 року обидва чиновника були нагороджені Указом Президента Росії Володимира Путіна "за великий внесок у реалізацію проекту «Єдина модульна платформа». Пак — Орденом «За заслуги перед вітчизною» II ступеня, Гайсин — орденом Олександра Невського.

10 жовтня 2018 року МВС перекваліфіковувало статтю «побої» щодо Кокоріна на більш тяжку статтю 213 КК РФ «хуліганство». Цьому рішенню послужив той факт, що футболіст не з'явився в призначений час (13.00 (UTC+3), 10 жовтня 2018) на допит в поліцію. Було встановлено, що якщо Кокорін не з'явиться на допит до 18:00 (UTC+3) того ж дня, то МВС має намір оголосити футболіста в федеральний розшук. До 19:30 десятого жовтня він з'явився в відділ поліції для проведення слідчих дій.

11 жовтня 2018 року Тверським районним судом міста Москви заарештований на два місяці. 18 жовтня були пред'явлені звинувачення за статтями 116 КК РФ «побої» і 213 КК РФ «Хуліганство». 19 жовтня Московський міський суд відхилив апеляції футболістів про незаконність їх утримання в СІЗО і пропозиції про переведення обвинувачених під домашній арешт або звільнення під заставу. На засідання петербурзький клуб надіслав клопотання про зміну запобіжного заходу для гравця за підписом президента клубу Сергія Фурсенко і доклав позитивну характеристику. У заяві говорилося, що Фурсенко і Сергій Семак особисто простежать за домашнім арештом Кокоріна, а Семак має великий вплив на футболіста і користується його повагою і авторитетом. Крім тренера і боса позитивну характеристику на обвинуваченого дали всі гравці «Зеніту» — навіть Клаудіо Маркізіо, який провів з ним один матч, а в Росії перебував лише один місяць. Суд, втім, заявив, що функціонер не може клопотати про це, але долучив всі характеристики до справи. У той же день Кокорін і Мамаєв були переведені з карантину в двомісні камери СІЗО «Бутирка». 5 грудня Тверський суд Москви задовольнив клопотання слідства і продовжив до 8 лютого термін арешту футболістів.

21 грудня Кокорін і Мамаєву наслідком додаткового розслідування було пред'явлено звинувачення за більш тяжкою статтею 115.2 КК «Умисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю».

Внаслідок інциденту інтернет-магазин «Зеніту» прибрав функцію друку і покупки екіпіровки клубу з прізвищем футболіста. Також в аеропорту «Пулково» був знятий банер із зображеним на ньому Кокоріним і написом «Разом сміливо!» Керівництво клубу зробило заяву, в якій різко засудило вчинок футболіста.

Колишній головний тренер «Спартака» і збірної Росії з футболу Олег Романцев вважає, що півзахисника «Краснодара» Павла Мамаєва і нападника «Зеніту» Олександра Кокоріна треба покарати тільки 15 добами арешту. Такою думкою він поділився в інтерв'ю ТАРС 4 січня 2019 року.

Наприкінці березня 2019 року стало відомо, що Європейський суд з прав людини не став розглядати скаргу футболіста Олександра Кокоріна, тому що вона була неправильно оформлена.

8 травня 2019 року стало відомо, що Пресненський районний суд міста Москви засудив футболіста Олександра Кокоріна, до одного року і шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії загального режиму.

4 липня 2019 був етапований до колонії Белгородської області.

Примітки ред.

  1. ↑ К.Сарсанія: «„Спартак“ цікавиться Кокоріним». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2012.
  2. ↑ ЦСКА цікавиться гравцем московського «Динамо»
  3. ↑ О.Кокорін: «Радий, що настала визначеність». Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 27 травня 2012.
  4. ↑ Кокорін — відкриття сезону за версією РФС (відео). Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  5. ↑ Кокорин и Жирков перешли в "Зенит". Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  6. ↑ Греція — Росія: Кокоріна викликано до головної збірної. Архів оригіналу за 29 жовтня 2011. Процитовано 27 травня 2012.
  7. ↑ а б в г У кваліфікаційному раунді.
  8. ↑ У плей-оф.
  9. ↑ 3 гри кваліфікаційного раунду.
  10. ↑ 4 гри кваліфікаційного раунду.
  11. ↑ 3 голи кваліфікаційного раунду.
  12. ↑ Кокорін отримав «п'ятірку». Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  13. ↑ Кокорін покинув сестру Тіматі. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  14. ↑ Vanity з похмілля #9. Олександр Кокорін. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 27 травня 2012.

Посилання ред.

Інтерв'ю
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кокорін_Олександр_Олександрович&oldid=40362082