Кокорекін Олексій Олексійович

Олексій Олексійович Кокорекін (1906—1959) — радянський графік. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956). Лауреат двох Сталінських премій (1946, 1949).

Кокорекін Олексій Олексійович
рос. Алексей Алексеевич Кокорекин
Народження 17 (30) березня 1906
Сарикамиш, Карський округd, Карська область, Кавказький край, Російська імперія[1]
Смерть 29 грудня 1959(1959-12-29)[2] (53 роки)
  Москва, СРСР[2]
(натуральна віспа)
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Жанр плакат
Діяльність художник-плакатист, художник, графік
Член СХ СРСР
Діти Valeria Kokorekinad
Родичі Кокорекіна Ольга Володимирівнаd
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія 2 ступеня Сталінська премія 3-го ступеня заслужений діяч мистецтв РРФСР

Біографія

ред.

А. А. Кокорекін народився в місті Сарикамиш (нині Туреччина). У 1927—1929 роках навчався в Кубанському художньо-педагогічному технікумі. З 1929 року в Москві. Виконував тематичні картини, ілюстрації, пейзажі. Відомий головним чином як плакатист. У своїх політичних плакатах втілював мужні, вольові характери радянських людей, звертався до великомасштабних зображенням та живописним (деколи близьким до станковим) колірним рішенням. В 1941—1943 роках — художник Військового видавництва при ПУ РСЧА, з 1943 року — СТЗ імені М. Б. Грекова. Брав участь у випуску «Вікон ТАСС».

Внучка — телеведуча О. В. Кокорекіна.

А. А. Кокорекін помер 29 грудня 1959 року від натуральної віспи (лат. Variola vera), на яку він захворів після поїздки в Індію, тим самим спровокувавши спалах цього захворювання в Москві. Похований у колумбарії Новодівичого кладовища.

Плакати

ред.
  • «1-е Травня. Ми з вами, товариші!» (1933)
  • «До праці і оборони будь готовий!» (1934)
  • «Строй зімкнувши, поруч з товаришами…» (1937)
  • «Хай живе непереможна Червона Армія!» (1937)
  • «З Новим роком! 1-е січня 1939» (1938)
  • «Смерть фашистської тварюці!» (1941)
  • «Світло у вікні — допомога ворогові» (1941)
  • «За Батьківщину!» (1942)
  • «Усе для перемоги! Фронту від жінок СРСР» (1942)
  • «У цій фронтовий зведенні є і мій бойовий труд!» (1943)
  • «Коли бронебойщик стоїть на шляху, фашистському танку ніяк не пройти» (1943)
  • «Воїну-переможцю — всенародну любов!» (1944)
  • «Так буде з фашистським звіром» (1944)
  • «Радянський прапор, прапор народне…» (1945)
  • «Переможної Батьківщині — слава!» (1945)
  • «З0 років Жовтня» (1947; триптих)
  • «Даємо понад плану, товариші лісоруби!» (1949)
  • «Колгоспному селі — електроенергію та радіо!» [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (1949)
  • «Вищий клас радянського футболу!» (1954)
  • «Батьківщині нові мільйони кіловат!» (1955)
  • «До нових перемог у праці та спорті!» (1955)
  • «Слава вільній праці!» (1957)
  • «Бережімо рідну країну!»

Нагороди та премії

ред.
  • Сталінська премія другого ступеня (1946) — за серію військових плакатів (з колективом)
  • Сталінська премія третього ступеня (1949) — за серію політичних плакатів (з колективом)
  • заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956)
  • медалі

Примітки

ред.
  1. Кокорекин Алексей Алексеевич // Кокорекин Алексей Алексеевич / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Кокорекин Алексей Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела

ред.
  • Велика радянська енциклопедія (рос.)

Посилання

ред.