Козелецький повіт
Козелецький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії Російської імперії. Повітове місто — Козелець.
| Козелецький повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Чернігівська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Козелець | |||
| Створений | 1781 | |||
| Площа | 3 171 км² | |||
| Населення | 135 129 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
Історія ред.
Повіт утворено 1781 року у складі Київського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-ого складу). 1802 року увійшов до Чернігівської губернії. 1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Козелецького району Ніжинської округи.
Місцезнаходження ред.
Повіт знаходився в південній частині губернії. На заході межував з Остерським, півночі Чернігівським, сході Ніжинським повітами Чернігівської губернії і з Полтавською губернією на півдні. Найбільша довжина з півночі на південь була 80 верст (85 км). Ширина на півночі 28 верст (30 км), на півдні 43 версти (46 км). Площа повіту становила 2 787 верст² або 290 328 десятин (3 171 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 135 129 чоловік. З них 95,22 % — українці, 3,46 % — євреї, 0,99 % — росіяни[1]. Станом на 1 січня 1913 року в повіті мешкало 172,3 тис. осіб (у Козельці — 6,3 тис.).[2]
Адміністративний устрій ред.
В повіті було 3 поліцейських стани, 5 земських ділянок, 12 волостей, 233 сільські общини.
| Волость | Волосний центр | Кількість сільських общин[3] |
|---|---|---|
| І стан | ||
| Чемерська | Чемер | 24 |
| Держанівська | Держанівка | 29 |
| Олишівська | Олишівка | 17 |
| Козелецька | Козелець | 66 |
| ІІ стан | ||
| Кобизька | Кобижча | 9 |
| Бобровицька | Бобровиця | 9 |
| Мостицька | Мостище | 14 |
| ІІІ стан | ||
| Новобасанська | Нова Басань | 16 |
| Новобиківська | Новий Биків | 8 |
| Вороньківська | Вороньки | 9 |
| Щаснівська | Щаснівка | 9 |
| Ярославська | Ярославка | 16 |
та місто Козелець із Київською, Передмісно-Миколаївською, Чернігівською слободами.
Приблизно 1907 року з Новобасанської волості було відокремлено Ядлівську з центром у Ядлівці.[4]
Земство ред.
Козелецьке повітове земство було утворене 1864 року.[5] Воно завідувало освітою (окрім церковних шкіл), охороною здоров'я та ветеринарною справою, ремонтом та замощенням доріг тощо. Для реалізації цих функцій земство збирало місцеві податки з землі, промислових об'єктів, торговельних закладів тощо. Земська управа готувала різноманітні пропозиції для земських зборів та займалася поточними питаннями. На земських зборах приймалися важливі рішення, в тому числі з фінансових питань. Збори відбувалися щороку, зазвичай — восени кілька днів підряд (чергова сесія). Також часто навесні скликалась надзвичайна сесія.
Протягом 1881—1882 років Чернігівський статистичний відділ при губернській земській управі за підтримки Козелецького повітового земства провів колосальну роботу — зібрав та частково систематизував дані про населення та сільське господарство повіту: кількість населення за станами, віком та грамотністю, кількість худоби, характер ґрунтів та врожайність різних культур, кількість землі, вартість оренди тощо. Зокрема, протягом 2,5 місяців 1881 року було проведено подвірний опис повіту, на що повітове земство виділило 1000 рублів. Під дворами мались на увазі самостійні господарства, навіть якщо формально вони перебували в одному дворі з іншими родинами. Наслідком роботи стало видання майже на 400 сторінок, яке містить величезну кількість статистичної та описової інформації про всі поселення, окрім Козельця. До опису також не потрапила земля, що належала жителям інших повітів.[6]
Протягом 1906—1916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».
Серед не реалізованих проектів було введення нової військово-транспортної дороги Козелець — Данівка — Браниця з розгалуженням на Бобровицю та Кобижчу — Носівку, яка б замінила дві інші військово-транспортні дороги.
Освіта ред.
1860 року Чернігівський архієпископ Філарет розпорядився відкрити церковно-приходські школи. Так, у повіті було відкрито 46 шкіл, які розміщувалися переважно в оселях священиків. 1861 року в них навчалося 525 учнів чоловічої статі та 146 — жіночої.[7]
1866 року в Козелецькому повіті було 48 шкіл, серед яких церковно-приходських — 43 (2 — в Козельці), Міністерства Народної Освіти — 1 (приходська в Козельці у будівлі повітового училища), Палати Державного Майна — 4 (у Козарах, Кобижчі, Ярославці та Чемері — у окремих будівлях, виділених коштом громад). Серед приходських шкіл 12 було розміщено у громадських будинках, 2 — у церковних будинках, 29 — у будинках священно- та церковнослужителів, за що ті не отримували жодної нагороди. Загалом у школах навчалися 822 хлопця та 65 дівчат (усі — православні).[8]
1881 року в повіті, окрім Козельця, на 108844 жителів було грамотних (разом із учнями шкіл) 5985 чоловіків та 796 жінок.[9][10]
Станом на 1904 рік у повіті було 50 училищ, серед них — 1 3-класне міське училище, 2 2-класних міністерських сільських училищ, 1 парафіяльне міське училище, 1 міське початкове та 45 сільських початкових училищ. 46 училищ було розміщено в окремих побудованих для цього будівлях, 39 цілком відповідали своєму призначенню. На 154348 мешканців повіту був 4731 учень (4299 селян). У середньому на 1 училище припадало 3087 душ населення. На 65,2 % фінансування освіти здійснювалося земством, 14,2 % давали сільські громади, 11,7 % — держава. У середньому на навчання 1 учня було витрачено 9,65 рублів. Навчання забезпечувало 149 педагогів. Серед 610 випускників була 91 дівчина. Канікули приблизно збігалися з періодом польових робіт.[11]
Також при деяких храмах працювали парафіяльні школи, що підпорядковувалися Чернігівській єпархії. Після відкриття в селах земських шкіл парафіяльні зазвичай припиняли свою діяльність.
Пізніше в Козельці почали діяти чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913).
Медицина ред.
Повіт було поділено на лікарняні округи. Окрім лікарні та богадільні Євреїнова в Козельці, станом на 1906 рік у повіті діяли лічниці в Олишівці, Ярославці та Кобижчі, амбулаторії в Новому Бикові та Щаснівці, приймальні в Чемері та Бобровиці.[12]
Господарство ред.
1868 року було відкрито Києво-Воронізьку залізничну лінію. На території повіту розташувалися станції Бобровиця (1868, товарно-пасажирська), Кобижчі (1894, пасажирська) та роз'їзд у Заворичах.
Станом на 1885 рік у повіті було 14 цегельних заводів (4 маленьких — у Козельці), 2 воскобійних заводи, 1 пивоварня, 5 винокурень та 6 маленьких шкіряних майстерень.[13]
10 вересня 1905 року повітове земство відкрило власну телефонну мережу, що була спочатку ізольованою від інших мереж. Центральні станції були в Козельці та Бобровиці, підстанції — в Новій Басані, Кобижчі та Чемері. Розмовні пункти було обладнано в Козельці та на Бобровицькому вокзалі.[14] Загалом було підключено 69 абонентів (31 земський безкоштовний та 38 платних приватних). На побудову мережі було витрачено 34914 р. 67 коп. Телефонні апарати та комутатори було придбано на фабриці Еріксона.[15]
1905 року діяли 2 цукрових заводи: в Бобровиці (власник — Катеринич) та Новому Бикові (Маєндорф). Також діяло 6 винокурень: Дідівська (власник — Ракович), Держанівська (Хархун), Озерянська (Тарновський), Кулажинецька (Поломаренко), Олексіївська (Квятковський) та Тимківська (Кринський). 375 приміщень були прибутковими (винаймалися під житло чи комерційну діяльність).[16]
1906 року в повіті було переписано коней — 41864, великої рогатої худоби — 41805, свиней — 39886, овець — 91589, кіз — 3, віслюків — 3. У повіті були ветеринарні амбулаторії в Козельці, Бобровиці, Новій Басані та Чемері. Вітряків на обліку 1922.[17]
1908 року почалося з'єднання Козелецької повітової телефонної мережі з Києвом. До справи долучилося Остерське повітове земство, а також цукрові заводи в Козелецькому повіті та в Носівці.[18]
Деякі історичні факти ред.
1905 року повітом прокотилася хвиля антиєврейських заворушень. Зокрема, постраждало майно євреїв-міщан у Бобровиці (23 жовтня) та Красилівці.[19]
У листопаді 1907 року через сильний неврожай Чернігівське губернське земство централізовано придбало сибірське зерно й залізницею доправило в тому числі на станцію «Бобровиця».[20] Аналогічна ситуація зі врожаєм виникла й 1908 року.[21]
Галерея ред.
-
-
Мапа повіту
Примітки ред.
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Чернігівській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 29 квітня 2009.
- ↑ Статистический ежегодник России. 1913 г. (Год десятый) / Издание Центрального статистического комитета М. В.Д. — СПб, 1914 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 Лютого 2019. Процитовано 26 Лютого 2019.
- ↑ Календарь Черниговской губернии на 1891 год. Чернігів. Типографія губернського правління. 1890. стор. 40—41(рос.)
- ↑ Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 года. — C. 206. Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 29 Січня 2017.
- ↑ Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — № 18 (15 сентября 1864 г.), с. 193. Архів оригіналу за 30 Червня 2018. Процитовано 2 Січня 2016.
- ↑ Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882.
- ↑ Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. № 10 (8 сентября 1861 г.), с. 123. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
- ↑ Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 559-562. Архів оригіналу за 1 Лютого 2016. Процитовано 7 Січня 2016.
- ↑ Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Подворная опись. — С. 158.
- ↑ Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Подворная опись. — С. 130.
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1905 год. — C. 320-343. http://www.knigafund.ru/books/81189 [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 год. — C. 155. http://www.knigafund.ru/books/81187 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Календарь Черниговской губерніи на 1887 годъ. — Черниговъ, 1866. — С. 330-331.
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1905 год. — C. 231-232. http://www.knigafund.ru/books/81189 [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 год. — C. 223-231. http://www.knigafund.ru/books/81187 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1905 год. — C. 192, 196. Архів оригіналу за 26 Листопада 2016. Процитовано 25 Листопада 2016.
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 год. — C. 16-21, 151. http://www.knigafund.ru/books/81187 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1908 год. — C. 5-14. http://www.knigafund.ru/books/81190 [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 год. — C. 25, 155—156. http://www.knigafund.ru/books/81187 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1908 год. — C. 2-3. http://www.knigafund.ru/books/81190 [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1908 год. — C. 108-111. http://www.knigafund.ru/books/81190 [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Джерела та посилання ред.
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 Січня 2012 у WebCite](рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882.
- РГАДА. Фонд 1354. Планы дач Генерального и Специального межеваний. Опись 587. Алфавитъ Козелецкаго уѣзда Черниговской губерніи. 1862—1883. [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 183—286. [Архівовано 10 Листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 559-562. [Архівовано 1 Лютого 2016 у Wayback Machine.] Перелічено всі школи повіту станом на 1866 рік із кількістю учнів у кожній.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |