Козаченко Антон Іванович (історик)

український історик, бібліограф, книгознавець.
(Перенаправлено з Козаченко Антон Іванович)

Антон Іванович Козаченко (нар. 2 (15) лютого 1900(19000215), Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія — 15 січня 1962, Москва, СРСР) — український історик, бібліограф, книгознавець.

Козаченко Антон Іванович
Народився 15 лютого 1900(1900-02-15)
Га́дяч, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 15 січня 1962(1962-01-15) (61 рік)
Москва, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність історик, бібліограф
Alma mater Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Заклад Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія
ХНУ імені В. Н. Каразіна
Інститут червоної професури при ВУЦВК
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Інститут етнології та антропології РАН
Аспіранти, докторанти Горленко Володимир Федорович

Роботи у Вікіджерелах

Учень Дмитра Багалія.

Життєпис ред.

Народився у Гадячі.

Закінчив Полтавський інститут народної освіти (1924).

Викладав у школах, працював у місцевому архіві. Член Полтавського наукового при ВУАН товариства.

У 1925—1934 роках — аспірант, науковий співробітник, голова Бібліографічної комісії Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Д.Багалія. Одночасно вчений секретар, голова Центрального бюро статистики друку (1925—1928), завідувач редакційно-бібліографічним відділом Української книжкової палати (1928—1930).

Від 1930 — доцент, вчений бібліограф Українського інституту марксизму-ленінізму, професор Харківського інституту народної освіти, від 1931 — професор Інституту червоної професури при ВУЦВК, науковий співробітник НДІ Т. Шевченка при ВУАН.

Від 1934 працював у Москві в Центральному музеї народів СРСР[1] та НДІ національностей при ЦВК СРСР[2]. У 1936—1939 роках — професор Всесоюзного комуністичного інституту журналістики імені «Правди» при ЦВК СРСР. Від 1939 — завідувач кафедрою історії СРСР, декан історичного факультету Московського обласного індустріально-педагогічного інституту, завідувач кафедрою історії СРСР Вищої школи профспілкового руху, старший науковий співробітник Інституту етнографії АН СРСР.

Автор понад 70 праць з історії України та Росії, книгознавства, бібліографії, джерелознавства, історіографії, краєзнавства.

Помер у Москві.

Примітки ред.

  1. Центральний музей народознавства, знищений у 1930-х роках, офіційно закритий 1948 року. Архів оригіналу за 12 Січня 2018. Процитовано 11 Січня 2018.
  2. [[[російська мова|рос.]] Научно-исследовательский институт национальностей Союза ССР при ЦИК Союза ССР в Москве. Архів оригіналу за 11 Січня 2018. Процитовано 11 Січня 2018. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) рос. Научно-исследовательский институт национальностей Союза ССР при ЦИК Союза ССР в Москве]

Джерела та література ред.