Відкрити головне меню

Козаченко Антон Іванович (2 (15) лютого 1900(19000215), Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія — 15 січня 1962, Москва, СРСР) — український історик, бібліограф, книгознавець.

Козаченко Антон Іванович
Народився 15 лютого 1900(1900-02-15)
Гадяч, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 15 січня 1962(1962-01-15) (61 рік)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Ukrainian State.svg УНРСРСР СРСРFlag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність історик, бібліограф
Alma mater Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Заклад Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія, ХНУ імені В. Н. Каразіна, Інститут червоної професури при ВУЦВК, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України і Інститут етнології та антропології РАН

Учень Дмитра Багалія.

ЖиттєписРедагувати

Народився у Гадячі.

Закінчив Полтавський інститут народної освіти (1924).

Викладав у школах, працював у місцевому архіві. Член Полтавського наукового при ВУАН товариства.

У 1925—1934 роках — аспірант, науковий співробітник, голова Бібліографічної комісії Науково-дослідного інституту історії української культури імені академіка Д.Багалія. Одночасно вчений секретар, голова Центрального бюро статистики друку (1925—1928), завідувач редакційно-бібліографічним відділом Української книжкової палати (1928—1930).

Від 1930 — доцент, вчений бібліограф Українського інституту марксизму-ленінізму, професор Харківського інституту народної освіти, від 1931 — професор Інституту червоної професури при ВУЦВК, науковий співробітник НДІ Т. Шевченка при ВУАН.

Від 1934 працював у Москві в Центральному музеї народів СРСР[1] та НДІ національностей при ЦВК СРСР[2]. У 1936—1939 роках — професор Всесоюзного комуністичного ынституту журналістики імені «Правди» при ЦВК СРСР. Від 1939 — завідувач кафрою історії СРСР, декан історичного факультету Московського обласного індустріально-педагогічного інституту, завідувач кафедрою історії СРСР Вищої школи профспілкового руху, старший науковий співробітник Інституту етнографії АН СРСР.

Автор понад 70 праць з історії України та Росії, книгознавства, бібліографії, джерелознавства, історіографії, краєзнавства.

Помер у Москві.

ПриміткиРедагувати

  1. Центральний музей народознавства, знищений у 1930-х роках, офіційно закритий 1948 року
  2. рос. Научно-исследовательский институт национальностей Союза ССР при ЦИК Союза ССР в Москве

Джерела та літератураРедагувати