Відкрити головне меню

Андрі́й Анато́лійович Кожем'я́кін (нар. 13 листопада 1965, Одеса) — український політик. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина» з січня 2008 року. Генерал-лейтенант[4].

Андрій Анатолійович Кожем'якін
Andriy Kozhemyakin.jpg
Народився 13 листопада 1965(1965-11-13) (53 роки)
Одеса
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Галузь політик
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Київське вище військово-морське політичне училище
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3] і Народний депутат України
Військове звання UA-OF7-MAJ-GEN-GSB-H(2015).png Генерал-лейтенант
Партія Батьківщина (партія)
Нагороди
Орден Данила Галицького
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
«За мужність та відвагу»
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 12 червня 2007
6-го скликання
безпартійний (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Кожем'якін Андрій Анатолійович на сайті Верховної Ради України

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в родині спадкових «чекістів». Українець. Батько Анатолій Леонідович (19422005) — генерал-лейтенант СБУ. Мати Новела Василівна (1935) — інженер. Дружина Наталія Миколаївна (1967) — журналіст прес-служби Кабінету Міністрів України. Дочка Дарина (1986) — студентка факультету журналістики Київського національного університету. Син Руслан (1998). За словами Андрія Кожем'якіна, його родичі в жодних репресіях участі не брали[джерело?].

Батько, Анатолій Леонідович Кожем'якін[5] до 1991 року працював в КДБ по «п'ятій лінії» (захист державності та боротьба з підривними ідеологічними центрами) на Західній Україні. Був знайомий зі всіма українськими дисидентами. За словами спогадах відомого дисидента І. Ґеля, Анатолій Кожем'якін брав участь в його арешті. Після чого, за особливі заслуги, пішов на підвищення до Львова[джерело?]. При створенні в структурі СБУ у 1991 році главка «К» по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, призначення Анатолія Кожем'якіна здійснювалось спеціальною комісією, до якої належали Хмара, Скорік, Горинь[6]. Анатолій Кожем'якін став одним із засновників СБУ та отримав звання генерал-лейтенанта[5]. Загинув за дивних обставин в листопаді 2005 року.

У 1986 році Андрій Кожем'якін закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. Потім служив на Чорноморському флоті МО СРСР в частинах, які займались підводною диверсією (т. зв. морська розвідка)[7].

Після закінчення у 1988 році школи КДБ служив в Севастополі в особому відділі.

У 1996 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, за напрямом «Правознавство».

Захоплюється спортом (великий теніс, східні єдиноборства), музикою, літературою та історією.

Парламентська діяльністьРедагувати

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 25 в списку. На час виборів: радник Голови Служби безпеки України, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (з липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6 скликання з 23 листопада 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 23 в списку. На час виборів: в розпорядженні Голови СБУ на посаді заступника Голови Служби безпеки України, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007), перший заступник голови (листопад 2007 — грудень 2011), голова (з грудня 2011). Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 від ВО «Батьківщина», № 13 в списку. На час виборів: народний депутат Україна, член ВО «Батьківщина». Член фракції ВО «Батьківщина» (з грудня 2012). Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з грудня 2012).

НагородиРедагувати

Кожем'якін у матеріалах WikileaksРедагувати

В одному з документів Wikileaks повідомляється про розмову екс-глави МВС Юрія Луценка і посла США в Україні.

« «Зокрема, «помаранчевий» голова МВС Юрій Луценко розповів послу США в Україні, що отримав наказ від генпрокурора заарештувати соратників Тимошенко Олександра Турчинова та Андрія Кожем'якіна за те, що вони знищили документи СБУ, в яких йшлося про зв'язки Тимошенко з кримінальним бізнесменом Семеном Могилевичем. Луценко назвав наказ генпрокурора Медведька божевільним і, природно, його не виконав.[10]" »

ПриміткиРедагувати

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. а б Указ Президента України від 25 березня 2016 року № 114/2016 «Про присвоєння військового звання»
  5. а б Андрій Кожем'якін. 15 років СБУ — «кришталевий» ювілей спецслужби. — Дзеркало Тижня, 24.03.2007. — № 11 http://www.dt.ua/1000/1030/56216/
  6. «Цензор.нет», 22 декабря 2006 г.
  7. http://www.rudenko.kiev.ua/persons/kozhemyakin
  8. Указ Президента України від 24 серпня 2005 року № 1204/2005 «Про присвоєння військових звань»
  9. Указ Президента України від 19 серпня 1998 року № 889/98 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців і службовців Служби безпеки України»
  10. Wikileaks: Турчинов и Кожемякин уничтожили компромат на Тимошенко(рос.)

ПосиланняРедагувати