Відкрити головне меню

Олександр Іванович Кожевников (29 серпня 1920(19200829), село Сухий Овраг, тепер Оршанського району Республіки Марій Ел, Російська Федерація& — 25 червня 1995, місто Київ) — військовий діяч, начальник Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Василевського, генерал-полковник артилерії. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1986 р. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання. Кандидат військових наук (1979).

Кожевников Олександр Іванович
Народження 29 серпня 1920(1920-08-29)
Q24071427?, Q19836429?, Orshansky District[d], Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР
Смерть 25 червня 1995(1995-06-25) (74 роки)
Київ, Україна
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Партія КПРС
Звання генерал-полковник
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня

БіографіяРедагувати

Народився у селянській родині.

У 1937 році закінчив Кузнецовське педагогічне училище. У 1937—1939 рр. — вчитель початкової школи села Сухий Овраг Мордовської АРСР.

З 1939 р. — в Червоній армії. У 1941 році закінчив Горьковське військове училище зенітної артилерії.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Служив командиром зенітної батареї, заступником командира 1622-го артилерійського полку ППО 3-ї Ударної армії, з 1944 року — начальником відділу Протиповітряної оборони Управління командувача артилерії 3-ї Ударної армії.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1950 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. Перебував на військово-командних посадах. У 1963—1969 рр. — начальник військ Протиповітряної оборони армії.

У 1969—1972 рр. — начальник військ Протиповітряної оборони Білоруського військового округу. У 1972—1977 рр. — начальник військ Протиповітряної оборони Групи радянських військ в Німеччині.

У 1977—1983 рр. — начальник Військової академії Протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Василевського у місті Києві.

Потім — на пенсії у місті Києві, де й помер. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі.

ЗванняРедагувати

  • генерал-полковник артилерії (1980)

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати