Ковенко Михайло Микитович

Михайло Микитович Ковенко (8 (20) листопада 1888, Білопілля, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — не раніше 1922, невідомо) — український військовик, журналіст, дипломат. Член Центральної Ради УНР. Командир загонів Вільного Козацтва у Києві під час Січневого заколоту російських більшовиків. Редактор газети «Україна» (1919).

Ковенко Михайло Микитович
Народився	8 (20) листопада 1888 Білопілля, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	не раніше 1922 невідомо
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Дармштадтський технічний університет
Учасник	Штурм Києва
Партія	УСДРП

Біографія

Народився 8 (20) листопада 1888(18881120) року в місті Білопілля, тепер Сумська область, Україна. Його батько — Микита Спиридонович Ковенко був селянином з села Грязне Краснопільської волості Охтирського повіту Харківська губернія. Освіту отримав в Люботинському двокласному училищі (1899), технікум в Альтенбурзі (Німеччина) (1910), Королівському політехнічному інституті Дармштадт (Німеччина) (1910), інженер-механік.

З 1910 року потрапляє на військову службу до 1-го Кавказького залізничного батальйону. У 1914 році близько двох місяців працює помічником інженера з обслуговування млинів Харківського відділення торгового дому «Абрам Волкенштейн і сини». З жовтня 1915 по липень 1916 року служить завідувачем технічного бюро відділу механічних майстерень комітету Південно-Західного фронту Всеросійського Земського союзу. З 1916 року починає брати активну участь у політичному житті. Вступає до Української соціал-демократичної робітничої партії.

З липня 1917 року — член Центральної Ради УНР. Там він представляє і Всеукраїнську Раду робітничих депутатів. Наприкінці року Ковенко уже член Української партії соціалістів-самостійників. Він твердо стоїть на державницьких позиціях, усвідомлюючи водночас, що тільки народна воля може вирішити питання про майбутній державний устрій України.

З 17 вересня 1917 року директор Виборчого бюро у складі Генерального секретарства внутрішніх справ. З грудня 1917 року у зв'язку з початком виборчої кампанії був відряджений на роботу до Вільного Козацтва для його інструктажу з охорони виборів. У січні 1918 року командував загонами Вільного козацтва під час оборони Києва. У січні 1918 року Київський міських комісар від Української Центральної Ради.

16 січня 1918 року особливий комендант Києва, брав участь в придушенні заколоту на заводі Арсенал. У січні 1918 року провів арешти лівих українських есерів, які пішли на змову з більшовицьким урядом. З 9 березня 1918 року представник міністерства закордонних справ УНР при військовому аташе уряду Німеччини.

З травня 1918 року директор київського заводу «Арсенал». У 1919 році редактор газети «Україна», яка виходила в Кам'янці-Подільському. На початку цього ж року став особливим комендантом Вінниці та околиць. З 1919 року голова Верховної слідчої комісії по боротьбі з контрреволюцією.

З 1920 року — жив на еміграції в Румунії, лідер української військової еміграції, очільник громади у місті Текуч. У 1922 році брав участь в організації секції Управи Філії Українського Товариства Ліги Націй у (Румунії).

Джерела

• Мироненко О. Ковенко Михайло Микитович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X. [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Осташко Т. Ковенко Михайло Микитович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 390. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8. [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Інститут історії України НАН України [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
• Іванущенко Г. М. Українське відродження 1917—1920 рр. на Сумщині: спроба документального відтворення подій.
• Коваль Роман. Михайло Ковенко — організатор Вільного козацтва.
• Незборима нація [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
• Особливий комендант [Архівовано 27 Квітня 2017 у Wayback Machine.]