Вікіпедія

Ковельський район (1940—2020)

район у Волинській області (Україна)
(Перенаправлено з Ковельський район (1939—2020))
Ця стаття про колишній Ковельський район. Про сучасний район див. Ковельський район.

Ко́вельський райо́н — колишній район у Волинській області. Районний центр: місто Ковель. Ковельський район утворено у 1940 році.

Ковельський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Волинська область Волинська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Волинська область Волинська область
Код КОАТУУ: 0722100000
Утворений: 1939
Ліквідований: 17 липня 2020 р.[1]
Населення: ▬ 40457 (на 1.1.2019)
Площа: 1723 км²
Густота: 23.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3352
Поштові індекси: 45000—45093
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Ковель
Міські ради: 1
Селищні ради: 4
Сільські ради: 28
Міста: 1
Смт: 4
Села: 91
Районна влада
Голова ради: Броїло Андрій Петрович
Голова РДА: Кульцман Роман Ярославович (заступник голови)[2]
Вебсторінка: Ковельська РДА
Адреса: 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 73
Мапа
Мапа

Ковельський район у Вікісховищі

Населення району — 40 549 осіб, площа 1,723 км². До складу району входить 2 селища та 91 село.

Географія ред.

Ковельський район повністю розташований в зоні мішаних лісів. З деревних порід розповсюдженні сосна, береза, вільха. Поверхня рівнинна, відноситься до Поліської низовини, яка є частиною Східноєвропейської рівнини. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, торф'яники, луки та болотисті. [3]

З-поміж корисних копалин є поклади торфу, сапропелю, піску, глини, крейди, вапняку. [3]

Район відноситься до басейну двох правих приток Прип'яті: Турії та Стоходу. Турія протікає в західній частині району, Стохід — у східній. Також районом протікають річки Воронка та Рудка, що впадають в Турію. [3]

В районі багато озер, зокрема Доротищенське, Кричевичське, Любитівське, Любче, Нечимне, Охотин, Повурське, Уховецьке та інші.

Економіка ред.

Станом на середину 2009 року в районі мешкало 11 555 пенсіонерів. Офіційно зайнятих у всіх сферах економічної діяльності — 6 224 осіб, з них 3 446 працюють у невиробничій сфері, 1 825 в сільському господарстві, 862 в промисловості та 91 на будівництві. Середня зарплата за 1-е півріччя 2009 року становила 994 ₴. [4]

Сільське господарство ред.

На території району станом на 2009 року діяло 32 сільськогосподарських підприємств, 113 фермерських господарств та 12 661 індивідуальних господарств. Сукупна площа сільгоспугідь становить 94,9 тис. га. [4]

У структурі сільськогосподарського виробництва 52 % становить тваринництво, переважно м'ясо-молочне. На рослинництво припадає 48 %, головно вирощування зернових та кормових культур. [4]

Промисловість та будівництво ред.

Станом на 1 липня 2009 року в районі було 8 зареєстрованих промислових та 2 будівельних підприємств. Малих підприємств — 24 та півтори тисячі підприємців-фізичних осіб. Мале підприємництво становить 8,1 % від ВВП району. [4]

Природно-заповідний фонд ред.

Ландшафтні заказники ред.

Волошки, Калинівські кринички, Літинський, Нечимне (загальнодержавного значення), Прирічний, Радовичівський, Скулинський, Стохід.

Лісові заказники ред.

Задибський, Лісова Дача, Любче.

Загальнозоологічні заказники ред.

Дубова, Урочище Стахор.

Орнітологічні заказники ред.

Кулики, Радошин.

Гідрологічні заказники ред.

Гулівський, Озеро Поворське, Соминський.

Ботанічні пам'ятки природи ред.

Вільшаник-1, Вільшаник-2, Волога судіброва, Гора конвалій, Дуби велетні звичайні, Лісова хаща, Соснина-1, Соснина-2, Соснова Дача, Сосновий бір, Соснянка, Хвойна.

Транспорт ред.

Завдяки тому, що районний центр Ковель є траспортним вузлом, територією району проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них європейські автошляхи E85 та E373, також Р15, Т 0311.

Великим транспортним вузлом є станція Ковель, з якої розходяться шляхи у шести напрямках: у бік польського кордону Ягодин, білоруського кордону Заболоття, лінія схід-захід Здолбунів, Сапіжанка, північний дублюючий східний коридор на Сарни, лінія регіонального значення до Каменя-Каширського.

Залізничні станції: Вербка, Голоби, Любитів, Мощена, Повурськ та Радошин.

Та 25 зупинних пунктів: 352 км, 442 км, Білин-Волинський, Вівчицьк, Гредьки, Грив'ятки, Гущин, Депо, Доротище, Дубова, Заячівка, Колодяжне, Кошари, Круги, Лапні, Луківка, Люблинець-Волинський, Магари, Несухоїже, Погіньки, Стебле, Стохід, Уховецьк, Фасти та Черкаси-Волинські.

Адміністративний поділ ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Ковельського району
Докладніше: Список населених пунктів Ковельського району

Районним центром є місто Ковель, яке проте має статус міста обласного підпорядкування та не входить до складу району. Район складається з 2 селищних рад і 28 сільрад. До району входить 2 селища міського типу: Люблинець та Голоби і 91 село. [5]

Історія ред.

У Ковельському районі цивільні органи управління ОУН діяли у 80 % населених пунктів[6]. 4 липня 2020 року межі ковельського району були розширені. До складу Ковельського району увійшли: Шацький, Любомильський, Турійський, Старовижівський, Ратнівський райони.

Демографія ред.

Населення Ковельського району скорочується. Депопуляція відбувається за рахунок значного скорочення сільського населення, міське населення зростає. Проте частка міського населення незначна, а тому слабо впливає на загальну динаміку населення. [7] Станом на 1-й квартал 2012 року населення становить 40 540. [8] Станом на 01 березня 2012 року народжуваність становить — 14,6 ‰, смертність — 16,1 ‰, депопуляція — 1,5 ‰. [4] На 1 липня 2009 року демографічні показники були гіршими: народжуваність була — 15,3 ‰, смертність — 18,7 ‰, депопуляція — 3,4 ‰. [9]

Рівень урбанізації формально дуже незначний — 21,1 %, загалом по області — 51,8 %. Районний центр — місто Ковель з населенням 68 703 має статус міста обласного підпорядкування та не відноситься до району. Лише два селища міського типу входять до його складу: Голоби (4 131) та Люблинець (4 477). Сільське населення становить 78,9 %. [7] Середня щільність населення — 23,5 осіб/км². [4]

Динаміка населення [3][7][8]
   Загальне населення
   Сільське населення
   Міське населення

Персоналії ред.

У мальовничому краї Ковельщини працювали і писали свої твори видатні поетеси Леся Українка та її матір Олена Пчілка. В родині Косачів у селі Колодяжному гостював Іван Франко.

Великий Кобзар Тарас Шевченко змалював у селі Вербка церкву.

У селищі Голоби у 20-30-х роках XX століття мешкала поетеса, політична діячка Галина Мневська (Галина Орлівна). Проживав письменник-гуморист Михайло Хижко (уродженець села Глинськ на Сумщині).

У селі Уховецьк народився і певний час проживав відомий український художник Андронік Лазарчук.

У Ковельській в'язниці в 20-х рр. ХХ ст. томилася поетеса Ганна Жежко, авторка збірки «Троянди за ґратами». В наш час[коли?] працюють і проживають відомі поети і письменники Ніна Горик, Степан Скоклюк, Степан Байдюк.

В селі Любитів народився і тривалий час мешкав у Ковелі Самійло Підгірський (1888—1945), громадський діяч, депутат Української Центральної Ради та Польського Сейму.

У селі Велицьк народився Ісаєвич Дмитро Григорович — член Української Центральної Ради.

Абрамович Дмитро Іванович (1873—1955) — український історик літератури й мови. Член-кореспондент АН СССР, науковий співробітник ВУАН. Уродженець села Гулівка.

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ковельського району були створені 92 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 78,09 % (проголосували 24 573 із 31 466 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,98 % (12 035 виборців); Юлія Тимошенко — 20,39 % (5 010 виборців), Олег Ляшко — 15,37 % (3 776 виборців), Анатолій Гриценко — 6,73 % (1 654 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,69 %.[10]

Музеї, пам'ятники та пам'ятки ред.

На території району є музей-садиба Лесі Українки в селі Колодяжне, фонд якого становить 4127 експонатів, музей «Лісової пісні» в урочищі Нечимне та історико-краєзнавчий музей в селі Уховецьк. За 8 км на захід від села Скулин розташований Ландшафтний заказник «Нечимне».

Під охороною держави перебувають 85 пам'яток історії та культури, з них: археології — 4, історії — 75, мистецтва — 6.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 92/2019-рп «Про звільнення В.Козака з посади голови Ковельської районної державної адміністрації Волинської області»
  3. ↑ а б в г Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Стаття: «Ковельський район»
  4. ↑ а б в г д е Паспорт Ковельського району. Ковельська районна адміністрація. 1 квітня 2012. Архів оригіналу (DOC файл) за 2 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2012.
  5. ↑ Відомості про райони, міста і селища міського типу Волинської області. Верховна Рада України. 10 січня 2012. Архів оригіналу (RTF) за 3 листопада 2015. Процитовано 14 квітня 2012.
  6. ↑ Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
  7. ↑ а б в Чисельність наявного населення України. Держкомстат. 1 січня 2011. Архів оригіналу (DOC файл в ZIP архіві) за 10 жовтня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
  8. ↑ а б Чисельність населення. Держкомстат. 1 березня 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 7 травня 2012.
  9. ↑ Паспорт Ковельського району. Ковельська районна адміністрація. 2009. Архів оригіналу (DOC файл) за 2 квітня 2015. Процитовано 29 червня 2012.
  10. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016.

Література ред.

  • Ковельський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.314-385, 331-332

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковельський район (1940—2020)
Старовижівський район Камінь-Каширський район
  Маневицький район
Турійський район
Ковель 		Рожищенський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковельський_район_(1940—2020)&oldid=40974006