Відкрити головне меню

Коваль Максим Олександрович (25 ОПДБр)

Коваль Максим Олександрович (4 серпня 1987(19870804), м. Учкудук, Узбецька РСР — 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, десантник, миротворець, старший сержант Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Коваль Максим Олександрович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Коваль Максим Олександрович (військовий).jpg
Загальна інформація
Народження 4 серпня 1987(1987-08-04)
Flag of the Uzbek Soviet Socialist Republic.svg Узбецька РСР, Учкудук
Смерть 19 червня 2014(2014-06-19) (26 років)
Україна Україна, Донецька область, Ямпіль
°загиблий у бою
поховання: Донецьк
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Емблема ДШВ.svg ДШВ України
Рід військ Емблема аеромобільних військ (2007).png Десантні війська
Формування
25 ОПДБр к.svg
 25 ОПДБр
Війни / битви

Миротворча місія в Косові
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Народився 1987 року в узбецькому місті Учкудук. 1997 переїхав з батьками до України: спочатку в Донецьк, де закінчив 5-й клас, а 1998 — до Чернігова. Навчався в загальноосвітній школі № 6, а з 1999 по 2003 — в ЗОШ № 35. Закінчив професійно-технічне училище № 18 (тепер — Чернігівський професійний будівельний ліцей).

Після проходження строкової військової служби якийсь час працював за спеціальністю. Згодом втілив у життя свою мрію стати професійним військовим-десантником — вступив на контрактну службу до 25-ї десантної бригади. У 2008—2009 брав участь у миротворчій місії в Косові. 2009 вступив до Київського військового інституту на заочну форму навчання. У 2012 році брав участь в міжнародному конкурсі військово-професійної майстерності «Універсальний солдат», у якому посів третє місце.

Старший сержант, головний сержант батареї артилерійської групи 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади ВДВ, військова частина А1126, смт Гвардійське.

В березні 2014 у складі зведеного підрозділу був направлений до міста Бахмут (на той час — Артемівськ) для охорони стратегічних об'єктів, — там був розташований парк бронетехніки і склади зі зброєю. Потім були бої в районі Слов'янська та Лиману (на той час — Красний Лиман).

Обставини загибеліРедагувати

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт Ямпіль та звільнення населених пунктів. З Красного Лиману вирушили підрозділи десантників, яким було поставлене завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити та утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Терористи пропустили дві машини колони і підірвали на керованому фугасі третю — машину управління «Реостат». В результаті вибуху командир батареї Роман Прищепа дістав поранення у шию, механіку-водію Антону Воленку відірвало руку, старший сержант Максим Коваль дістав осколкові поранення, інші — контузії. Першим на допомогу прийшов бойовий товариш Сергій Калитюк, зробив укол, покликав медика. Під час наступного обстрілу Максим загинув від кулі снайпера у голову, разом із санінструктором Андрієм Литвиненком, Колитюк дістав кілька кульових поранень[1]. У підбитому з гранатомету КамАЗі зенітників загинув начштабу дивізіону Андрій Клочко і ще один десантник. Було втрачено дві БМД-1. Після півторагодинного бою довелось відступити. На допомогу вилетіла пара Су-25. Перегрупувавшись, поповнивши боєкомплект, десантники знову пішли на штурм. Спільними зусиллями, блокпост був взятий[2][3][4]. У бою загинули шість бійців 25-ї бригади: капітан Андрій Клочко, старший прапорщик Юрій Голополосов, прапорщик Микола Люшенко, старший сержант Максим Коваль, молодший сержант Віталій Мосьпан і солдат медроти Андрій Литвиненко, а також двоє десантників 95-ї бригади капітан Олексій Крементар і старший солдат Олексій Шевченко.

Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[5].

На прохання сестри, яка на той час проживала з батьком у Донецьку, Максим Коваль був похований у місті Донецьк. Пізніше родина переїхала до Чернігова.

НагородиРедагувати

15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Вшанування пам'ятіРедагувати

19 червня 2015 року у Чернігові на будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 35 відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Максима Коваля[7][8].

13 жовтня 2015 на фасаді Чернігівського професійного будівельного ліцею встановлено меморіальну дошку з іменами шістьох випускників, які загинули за Україну, серед них і Максим Коваль[9].

19 червня 2016 на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена шістьох полеглих десантників 25-ї бригади[10][11].

ПриміткиРедагувати

  1. «Львівські чиновники нас звинувачують, що ми обкрадаємо місцевий бюджет», — учасник російсько-української війни // Вголос, 7 листопада 2016
  2. «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» Архівовано 7 жовтень 2017 у Wayback Machine. // Народна Армія, 17 березня 2016
  3. 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО // Тиждень, 28 квітня 2016
  4. Злочин і кара. Ямпільський казус // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
  5. Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
  6. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. У Чернігові вшанували пам'ять загиблого героя Максима Коваля. Чернігівська міська рада. 19 червня 2015. 
  8. У Чернігові встановили дошку пам'яті на честь загиблого бійця ЗСУ // Новини каналу «Garmata TV» на сайті YouTube
  9. Імена шести загиблих героїв — на меморіальній дошці Чернігівського професійного будівельного ліцею // Сайт Чернігівської ОДА, 15 жовтня 2015
  10. На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України Архівовано 6 жовтень 2017 у Wayback Machine. // Донецька ОДА, 19 червня 2016
  11. Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016

ДжерелаРедагувати