Відкрити головне меню

Людмила Іванівна Ковальчук (* 3 січня 1939(19390103), Борівка (Макарівський район) — директор Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва (з 1964 р.), Заслужений працівник культури України (1982 р.), член Громадської гуманітарної ради м. Києва, член колегії Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), віце-президент Української бібліотечної асоціації.
Нагороджена орденом «Знак пошани» (1976 р.), орденом Трудового Червоного Прапора (1986 р.), орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2000 р.), орденом Великого князя Володимира (2007 р.), ювілейною медаллю «Двадцять років незалежності України». Здобула перемогу у конкурсі «Жінка року — 99» у номінації «Працівник культури». За проявлений патріотизм та бездоганне служіння Україні нагороджена зіркою «Патріот України».

Зміст

БіографіяРедагувати

ДитинствоРедагувати

Народилася й виросла на Поліссі у мальовничому селі Борівка Макарівського району Київської області. У родині було двоє дітей. Батько, Ковальчук Іван Петрович, — член підпільної організації, що діяла на території Київської області, був страчений фашистами в застінках гестапо у 1942 році.

З 1945-го по 1952 рік навчалася у Борівській семирічній школі.

Вибір професіїРедагувати

Вибір професії підказала рідна тітка Ольга Клименко, яка довгі роки працювала завідувачем науково-медичної бібліотекиНаціонального інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова Національної академії медичних наук України.

  • 1952—1955 рр. — навчання у Київському технікумі підготовки культосвітніх працівників. Після закінчення технікуму працювала завідувачем бібліотеки у рідному селі.

В той час у Борівці вперше в Радянському Союзі було впроваджено гарантовану грошову оплату праці в колгоспі. Ініціатором був голова колгоспу, німецький інтернаціоналіст, червоний козак, в'язень сибірських таборів Адольф Розенцвайг. Саме він вирізняє Людмилу Ковальчук серед молоді, долучає до громадської роботи. Спілкування з цим унікальним чоловіком, напрочуд порядною, мудрою і чесною людиною, його життєвий приклад стають еталоном на все життя.

  • 1959—1964 рр. — навчання в Харківському бібліотечному інституті. Після його закінчення отримала призначення у бібліотеку імені Лесі Українки м. Києва.

Професійна діяльністьРедагувати

За час перебування Л. І. Ковальчук на посаді директора бібліотека із рядової міської філії виросла в центральну публічну бібліотеку, що всю свою діяльність спрямовує на підтримку й утвердження свого статусу як авторитетного і визнаного центру інформації, культури та освіти. Сьогодні бібліотека є центральним книгосховищем міста, науково-методичним центром для публічних бібліотек столиці, базовою бібліотекою Департаменту культури Київської міської державної адміністрації з питань бібліотечної справи.
У 1974 р. вперше в Києві на базі бібліотеки було поставлено експеримент по централізації мережі державних масових бібліотек Шевченківського району м. Києва. Започатковано досвід роботи з трудовими колективами міста.
У 1979 році її було реорганізовано у Центральну міську (з 1998 р. — Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва).

За велику роботу колективу бібліотеки на допомогу виробництву на основі договорів про творчу співпрацю з промисловими підприємствами постановою Головного Комітету Виставки досягнень народного господарства СРСР від 15 листопада 1983 року № 697 бібліотеку нагороджено Дипломом другого ступеня, а її директора Ковальчук Л. І. — срібною медаллю та грошовою винагородою.

Постановою Ради Міністрів РСР і Української республіканської Ради профспілок від 5 лютого 1981 року № 81 колектив бібліотеки за досягнення найвищих показників у роботі занесено в Республіканську книгу трудової доблесті на Виставці досягнень народного господарства УРСР.
У 1991 р., вперше в Україні на базі бібліотеки було створено відділ зарубіжної україніки. Фонди бібліотеки поповнилися новими документами на традиційних та електронних носіях інформації. Серед них — безцінна колекція майстра балету зі світовим ім'ям, киянина Сержа Лифаря.
З 1992 року бібліотека впроваджує нові комп'ютерні технології. Проведена велика фандрайзингова діяльність, в результаті якої отримано фінансову підтримку Посольства США в Україні, МФ «Відродження», Інституту відкритого суспільства в м. Будапешт, інших благодійних фондів.

За кошти, отримані від благодійного фонду «Інститут відкритого суспільства» придбано комп'ютерну програму "ALEPH" (фірма «Екслібрис», Ізраїль). Бібліотека здійснює централізоване комплектування фондів 91-ї публічної бібліотеки для дорослих м. Києва.
Це дозволило створити зведений електронний каталог видань, що надходять до фондів публічних бібліотек міста з 1992 року. Бібліотека другою в Україні (після Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського) представила на власному веб-сайті електронний каталог — пошукову систему до фондів публічних бібліотек Києва.
У 2008 році бібліотека опинилася в складній ситуації у зв'язку з намаганням її виселити з власного приміщення. Відкриті судові засідання привернули до бібліотеки велику кількість прихильників. Герої України Борис Олійник та Дмитро Павличко, творчі спілки та громадські організації, окремі громадяни, журналісти, письменники, юристи — всі доводили неприпустимість такого замаху на головну книгозбірню столиці. Через 14 засідань в судах різних інстанцій, аж до Верховного Суду України, довелося пройти адміністрації бібліотеки, і лише в лютому 2009 року рішенням Київського господарського суду справу було виграно і рейдерську атаку на одну з найстаріших публічних бібліотек Києва остаточно було відбито. Велику допомогу в питанні захисту бібліотека отримала від відомого адвоката Андрія Федура. Активну позицію в питанні захисту бібліотеки зайняли народні депутати Верховної Ради України Микола Томенко, Лесь Танюк, Олександр Бригінець, Олесь Доній. Враховуючи ситуації з захопленням приміщень бібліотек, вони ініціювали, лобіювали і домоглися прийняття постанови Верховної Ради України від 16 січня 2009 року «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів інформації, закладів культури, в тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження». Були внесені також зміни до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу». Саме пропозиції Ковальчук Л. І. були внесені до ст. 14 Закону, що забороняє приватизацію бібліотек, та статті 27, що забороняє виселення або переміщення бібліотек без надання їм рівноцінного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів. Цей непростий, але безцінний досвід того ж року директор бібліотеки Людмила Ковальчук виклала в своєму виступі «Використання адвокасі-технологій в захисті бібліотек» на Міжнародній конференції в Криму, і він став прикладом успішного протистояння установи неправомірним діям рейдерів та привернення уваги держави до проблем у бібліотечній галузі.
У 2012 році сайт бібліотеки зайняв перше місце серед сайтів обласних бібліотек України.
15 років Л. І. Ковальчук була депутатом Шевченківської районної ради м. Києва, очолювала постійну комісію з питань культури.

БібліографіяРедагувати

Публікації Л. І. КовальчукРедагувати

  • Ковальчук, Л. Фандрейзингова діяльність публічних бібліотек Києва // Бібліотечний форум України. — 2012. — № 1(35). — С. 22 −24.
    Ковальчук, Л. І. Сторінки історії розповідають… : відновлення публічних бібліотек м. Києва у післявоєнні роки / Л. Ковальчук, І. Громовенко // Бібліотечна планета. — 2010. — № 2. — С. 20-23.
  • Ковальчук, Л. І. Публічні бібліотеки Києва у створенні єдиного інформаційного простору / Л. І. Ковальчук // Вир. — 2009. — № 1.
  • Ковальчук, Л. І. «Районні чиновники намагаються нас незаконно виселити» / Л. І. Ковальчук // Хрещатик — 2009. — 8 жовтня.
  • Ковальчук, Л. І. Доступ до культурного розмаїття: бібліотечне обслуговування етнічних громад Києва / Л. І. Ковальчук // Бібліотечний форум України. — 2006. — № 3.- С. 11-13.
  • Ковальчук, Л. І. Роль публічних бібліотек Києва у створенні єдиного інформаційного простору / Людмила Іванівна Ковальчук // Бібліотечна планета. — 2006. — № 1. — С. 22-24.
  • Ковальчук, Л. І. Роль публічних бібліотек Києва у створенні єдиного інформаційного простору / Л. Ковальчук // Бібл. форум України. — 2005. — С. 34-37.
  • Ковальчук, Л. І. Вона єднає українців // Літературна Україна. — 2005. — 18 серп. (№ 32).- С.7.
  • Ковальчук, Л. Бібліотека і влада / Л. Ковальчук // Укр. культура. — 2000. — № 11/12. — С. 8-9.
  • Ковальчук, Л. І. Інтернет-центр Публічної бібліотеки імені Лесі Українки // Інтернет-центри в публічних бібліотеках: збірка статей / Держ. академія керівних кадрів культури і мистецтв ; Укр. бібліотечна асоціація ; Центр безперервної інформаційно-бібліографічної освіти. — К., 2003. — С. 47-51.
  • Ковальчук, Л. І. Весь світ цілодобово може читати про Україну // Хрещатик. — 1999. — 17 жовт. — С. 10.
  • Ковальчук, Л. І. Діяльність бібліотек Києва по залученню додаткових джерел фінансування // Міжнародна конференція «Культура і гроші» (збірка матеріалів) / Головне упр. культури Київ. міської держ. адміністрації ; Гете-інститут в Києві. — К., 1998. — С. 15-18.
  • Ковальчук, Л. І. Сучасність і майбутнє публічних бібліотек: [про Міжнар. наук.-практ. конф. «Публічні бібліотеки: сучасність і майбутнє» журналістці В. Гороженко розповіла директор ЦМБ ім. Лесі Українки м. Києва] // Веч. Київ. — 1997. — 2 жовт. — С. 14.
  • Ковальчук, Л, Єврейська, польська, вірменська, тюркські: [про створення бібліотек інших народів в Києві ] / Людмила Ковальчук // Друг читача. — 1992. — 10 черв.
  • Ковальчук, Л. И. Польза обоюдная: [о творческом содружестве ЦГБ им. Леси Украинки с институтом «Союзгазпроект»] / Л. Ковальчук // Библиотекарь. —1985. — № 12. — С. 34-35.
  • Ковальчук, Л. Дом, в котором правит дружба: [о Библиотеке Дружбы народов в Киеве] / Людмила Ковальчук // Библиотекарь. —1988.— № 8. — С. 40-41.
  • Ковальчук, Л. І наше місце: [про шефську роботу держ. масових бібліотек м. Києва для дорослих] / Л.Ковальчук // Культура і життя. — 1983. — 7 серп.
  • Ковальчук, Л. І. Результат співдружності: [про роботу бібліотек міста назустріч 60-річчю утворення СРСР і 1500-річчя м. Києва] / Л. І. Ковальчук // Культура і життя. — 1982. — 11 квіт. — С. 3. — (Ефективність — головний критерій).
  • Ковальчук, Л. В ногу з часом: [про роботу Центр. міськ б-ки для дорослих ім. Л.Українки м. Києва] / Л. Ковальчук // Соц.культура. — 1982. — № 3. — С. 16.
  • Ковальчук, Л. И. Книга для себя и для всех / Л. И. Ковальчук // Сов. культура. — 1979. — 10 апр.
  • Ковальчук, Л. Книгу — на службу п'ятирічці: [досвід роботи б-к Шевченків. р-ну м. Києва ] / Л. Ковальчук // Знання та праця. — 1978. — № 11. — С. 18-19.
  • Ковальчук, Л. Допомагаэмо трудящим виконувати рішення партії // Десята п'ятирічка і культурно-освітні заклади. — К. : Мистецтво, 1977. — С.76-87.
  • Ковальчук, Л. І. Диктує централізація / Людмила Іванівна Ковальчук // Культура і життя. — 1976. — № 8.

Публікації про Л. І. КовальчукРедагувати

  • Ковальчук Людмила Іванівна // Портрети сучасниць. Книга пошани. — Вип. 4. — К., 2013.- С.53.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Україна й українці — цвіт нації, гордість країни. — К.: Галактика-С, 2011. — С. 122.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Кращі люди України: енциклопедія. — К., 2009. — С.150.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Хто є хто в Україні. — К. : К. І. С., 2007. — C. 440.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Кияни: біографічний словник. — К. : Фенікс, 2004. — С. 174.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Хто є хто в Україні. — К. : К. І. С., 2004. — C. 368
  • Сом, М. Господиня Лесиної бібліотеки / Микола Сом // Вечірній Київ. — 2004. — 31 серп. — С.10.
  • Лобовик, І. Справжня українка: Ковальчук Людмила // Жіноче серце, сповнене любові: портрети киянок на початку ХХІ століття: збірка нарисів. — К. : Просвіта, 2003. — С. 223—229. : іл., фото.
  • Людмила Іванівна Ковальчук // Імена України: біографічний щорічник 2001. — К. : Фенікс, 2002. — C. 256.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Жінки України: біографічний енциклопедичний словник. — К. : Фенікс, 2001. — С. 197. : фото.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Хто є хто в Україні. — К. : К. І. С., 2001. — C.196.
  • Людмила Іванівна Ковальчук // Імена України: біографічний щорічник 1999. — К. : Фенікс, 1999. — C. 189.
  • Онищенко, О. Директор бібліотеки Людмила Ковальчук / Олексій Онищенко, Наталія Солонська // Бібліотечний вісник. — 1999. — № 1.- С.35-37.
  • Ковальчук Людмила Іванівна // Хто є хто в Україні. — К. : Фенікс., 1997. — C. 120.
  • Татарчук, В. Вогник Людмили Ковальчук / В.Татарчук // Літературна Україна. — 1979. — 28 грудня. — С.1.

ПосиланняРедагувати