Панас Фе́дорович Ковальо́в (біл. Апанас Фёдаравіч Кавалёў; 15 грудня 1903(19031215), село Лошниця Борисовського повіту Мінської губернії, тепер Республіка Білорусь — 20 липня 1993) — білоруський політичний діяч, голова Ради народних комісарів Білоруської РСР. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусії (з січня по листопад 1938 року). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Ковальов Панас Федорович
Апана́с Фёдаравіч Кавалёў


5Голова Ради народних комісарів Білоруської РСР
вересень 1937 — грудень 1939 року
Попередник: Данило Волкович
Наступник: Кузьма Кісельов
 
Партія: КПРС
Освіта: Q61620808? (1931), Q61621479? (1932) і Російський державний торгово-економічний університетd (1930-ті)
Народження: 2 (15) грудня 1903
Лошниця, Борисовський повітd, Мінська губернія, Російська імперія
Смерть: 20 липня 1993(1993-07-20) (89 років)
СРСР
Громадянство: Російська імперія, Білоруська РСР, СРСР і Білорусь
Нагороди:
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»

ЖиттєписРедагувати

Народився в багатодітній селянській родині. Служив у частинах особливого призначення Червоної армії.

З 1924 року — голова сільської ради в Борисовському районі Білоруської СРР.

Член ВКП(б) з 1926 року.

Перебував на комсомольській, радянській і партійній роботі в Борисовському районі Білоруської СРР.

У 1931 році закінчив Вітебський кооперативний технікум, у 1932 році — закінчив Ленінградські вищі педагогічні курси.

У 1932—1934 роках — викладач Вітебського кооперативного технікуму.

З 1934 року — секретар комітету КП(б) Білорусії Вітебської швейної фабрики «Прапор індустріалізації». Потім — інструктор, заступник завідувача відділу культури і пропаганди ленінізму Вітебського міського комітету КП(б)Б.

До вересня 1937 року — 1-й секретар Вітебського міського комітету КП(б)Б.

З 10 вересня 1937 до 22 липня 1938 року — голова Ради народних комісарів Білоруської РСР.

З липня 1938 до січня 1939 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної ради Білоруської РСР по Мінській області.

25 січня 1939 року заарештований органами НКВС. Більше трьох років провів у в'язницях Мінська, Москви, Полоцька, Тобольська. На слідстві, незважаючи не незаконні методи тиску, ніякої провини за собою не визнав. У жовтні 1940 року прокурор СРСР з нагляду за судово-слідчими органами виніс ухвалу про звільнення з в'язниці Панаса Ковальова, зважаючи на відсутність складу злочину. Постанова була прихована, і Панас Ковальов в 1941 році був засланий в Омську область. Тільки 9 квітня 1942 року Панаса Ковальова звільненли з ув'язнення, а в 1943 році — реабілітували.

З 1943 року працював директором заготівельної контори Дубровенського району Омської області. Незабаром був відновлений в партії.

З серпня 1944 року — заступник голови правління Молдавської республіканської Спілки споживчих товариств.

У 1947—1960 роках — заступник голови правління Білоруської республіканської Спілки споживчих товариств.

З 1949 року навчався в Московському заочному інституті радянської торгівлі.

Потім — на пенсії.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Нагороджений медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні», «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя від дня народження В. І. Леніна», «30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «Ветеран праці», трьома почесними грамотами Верховної Ради Білоруської РСР.

ДжерелаРедагувати