Ві́ктор Васи́льович Ковальо́в (29 жовтня 1822(18221029) — 11 грудня 1894) — український художник.

Ковальов Віктор Васильович
Народження 29 жовтня 1822(1822-10-29)
Смерть 11 грудня 1894(1894-12-11) (72 роки)
Діяльність художник

CMNS: Ковальов Віктор Васильович у Вікісховищі

Життєпис

ред.
 
Картина Ковальова «Остання рада на Січі». Середина XIX століття[1][2]. Оригінал нині в приватній колекції родини Порошенків[3][4].

1844 року служив у Санкт-Петербурзі в департаменті Міністерства юстиції. Тоді ж став відвідувати рисувальні класи Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі як сторонній учень. Там познайомився з Тарасом Шевченком. Від 1844 року до весни 1845 року жив із Шевченком та Іваном Гудовським, Михайлом Карпом і Кузьмою Роговим у будинку Бема на Васильєвському острові (тепер 2-а лінія, 3). Допомагав Шевченкові у виданні й продажу «Живописной Украины».

1851 року одержав звання некласного художника. Був викладачем малювання в Полтаві й Одесі.

Зустрівшись із Ковальовим після повернення із заслання в Петербурзі, Шевченко подарував йому офорт «Приятелі» («Компанія»).

Віктор Ковальов — автор спогадів про Тараса Шевченка. Їх опубліковано одночасно в журналі «По морю и суше», Одеса, 1896, № 8 (25 лютого), с. 135—137 (з приміткою редакції: «Воспоминания передала нам дочь В. В. Ковалева — Лидия Викторовна Петерсон») і в газеті «Жизнь и искусство», 1896, 27 лютого, № 58.

Був у дружніх стосунках зі Степаном Руданським, листувався з ним. Намалював портрет Руданського.

Примітки

ред.
  1. Історія українського парламентаризму: від Віча Київської Русі до Верховної Ради України (частина перша). Сайт Верховної Ради України. Процитовано 11 січня 2024.
  2. Кобзар. Сайт Видавничого дому Наутілус. Процитовано 11 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Марат Кульбіда (2 листопада 2007). Класика живопису від Порошенка, Табачника, Губського (фоторепортаж). УНІАН. Процитовано 11 січня 2024.
  4. Порошенки, Кінахи, Губські, Фельдман і Табачник показали особисте. ТаблоID. 9 листопада 2007. Процитовано 11 січня 2024.

Література

ред.
  • Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 306.
  • Жур П. Шевченківський Петербург. — К., 1972.
  • Ковальов В. В. Спогади про Т. Г. Шевченка // Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 85-87.
  • Чотири листи Степана Руданського до Віктора Ковальова за 1869—1870 роки // Руданський Степан. Твори в трьох томах. — Т. 2. — К., 1973. — С. 367—371.