Кобиляки (Звенигородський район)
Кобиля́ки — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області. Населення — 600 чоловік.
| село Кобиляки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Рада | Водяницька сільська громада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Населення | 600 |
| Площа | 2,161 км²[1] |
| Густота населення | 277,65 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20234 |
| Телефонний код | +380 4740 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°05′44″ пн. ш. 30°40′41″ сх. д. / 49.09556° пн. ш. 30.67806° сх. д.Координати: 49°05′44″ пн. ш. 30°40′41″ сх. д. / 49.09556° пн. ш. 30.67806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
230 м[2] |
| Відстань до обласного центру |
105,9 (фізична) км[3] |
| Відстань до районного центру |
26 (автошляхами) км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с.Кобиляки, |
| Сільський голова | Мацюк Любов Сергіївна |
| Карта | |
  Кобиляки | |
 Кобиляки | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Село розташоване на південному заході району за 26 км від районного центру — міста Звенигородка.
Селом протікає річка Макшіболотський, права притока Макшиболота.
Історія ред.
Історія села сягає в глибину віків. Раніше, ще до навал татарських орд, воно розташовувалося на рівному полі біля поселення Могила, що існує й донині. Після татарських спустошень люди почали селитися трохи нижче на трьох протоках річки Макшиболото. Назва села походить від прізвища першого поселенця Кобиляка.
До Жовтневого перевороту в центрі села височіла велика церква, покої пана Вишневського і монополька.
У роки столипінської реформи із села в Туруханський край вислано активних борців проти царизму, так званих «зачинщиків».
На початку 1921 року в селі створено першу в Уманському окрузі сільськогосподарську комуну.
Село постраждало внаслідок геноциду , проведеного урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
У роки німецько-радянської війни зруйновано все колективне господарство. В Пехівському лісі, у Гарбаровому яру, разом з військовополоненими створено партизанський загін імені Ворошилова. У складі загону були і мешканці села, зокрема С. Я. Музиченко, Р. В. Музиченко, І. І. Тараненко. Каральні загони нацистів вщент спалили село Павлопіль в Пехівському лісі. За допомогу партизанам розстріляно головного лікаря Рижанівської лікарні В. Ювичева.
Сучасність ред.
У селі функціонують клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, магазин, сільська рада.
У 2006 році на базі Кобиляцької загальноосвітньої І-ІІ ступенів створено навчально-виховний комплекс.
2022 року населення зросто до рекордної позначки (601 особа). Останнім мешканцем стала Юлія Герасимнюк. Їй було вручене почесне звання Заслужена Кобиляка!
Див. також ред.
Посилання ред.
- ↑ Український видавничий портал "Хто є хто"[недоступне посилання]
- ↑ Погода в Україні
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |