Відкрити головне меню

Кобець Ольга Семенівна

Ко́бець О́льга Семе́нівна — шеф-редактор (з 05.1999) журналу «Жіночий світ»; голова Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги (з 1994); заступник голови Національна рада жінок України (з 03.1999); член Проводу ОУН( 1994-2013); член президії Центральної ради УНП «Собор» (тепер Республіканська платформа) (з 12.1999). Народний депутат України 4-го скликання.

Україна Народний депутат України
4-го скликання
Фракція Блоку Юлії Тимошенко 1 листопада 2005 13 грудня 2005
Фракція Народного Руху України 13 грудня 2005 25 травня 2006

БіографіяРедагувати

Народилася 2 березня 1948 року в с. Підгородне, Бродівського району, Львівської області (нині — частина м. Броди).

Сім'я: батько Кобець Семен Олексійович (1897–1987); мати Лідія Іванівна (1906–1986); чоловік Марусик Василь Андрійович (1941) — журналіст, дочка Ярослава (1979); син Богдан (1982).

ОсвітаРедагувати

Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1968–1972), «Журналістика».

  • З 01.1972 — літпрацівник газети «Молодь України».
  • З 04.1977 — старший редактор Українського телебачення Держтелерадіокомітету УРСР.
  • З 06.1981 — кореспондент літературного відділу газети «Вечірній Київ».
  • З 11.1989 — редактор відділу журналу «Пам'ятки України».
  • З 02.1992 — завідувач відділу міжнародного життя газети «Українське слово».
 Шеф-редактор журналу "Жіночий світ" ( з 2000р.)

Член Національної спілки журналістів України (з 1977). Одна із засновниць сучасного жіночого руху в Незалежній Україні,одна з організаторів Першого (05.1998)та Другого 05,2000) Всеукраїнських Конгресів жінок, де очолювала секцію «Паритетна демократія в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку».Ініціатор переговорів зі створення Національної ради жінок України (1996–1999), довголітня заступниця Голови Національної Ради Жінок України (з 1999 р). Засновниця і довголітня голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги (1993), з 2006 р.-Почесна голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, учасниця міжнародного жіночого руху, зокрема організатор Міжнародних жіночих конференцій «Самодопомога жіночих організацій» (04.1995), "Український жіночий рух і процеси державотворення" (2000),"Європейський Союз і НАТО-випробування для України" (2002). Організатор трьох всеукраїнських науково-практичних конференцій, присвячених Олені Телізі: «Олена Теліга: громадське і державне покликання жінки» (09.1997),"На сторожі цілості, щастя і могутності більшої родини- нації" (09.2006),"Олена Теліга: за спільноту в нації і за братерство в народі"(10.2016) з виданням збірників матеріалів відповідних конференцій. Ініціювала Указ Президента України про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги (2006), в якому, зокрема, Київську міську держадміністрацію зобов"язувалося побудувати пам"ятник Олені Телізі та її соратникам. Пам"ятник споруджено у Бабиному Яру 2017 р. Брала участь у кількох конгресах СФУЖО (Канада, Торонто, Київ, Львів, Пряшів),у IV Всесвітній конференції зі становища жінок (Китай, Пекін, 1995), у підготовці Національної доповіді зі становища жінок в Україні до цієї конференції, у Міжнародній конференції (від України) під егідою ООН «Жінка у попередженні конфліктів» (Азербайджан, Баку, 1998), .Виступала на багатьох Парламентських слуханнях, зокрема, щодо виконання Україною Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, з питань гендерної рівності, дотримання прав жінок в Україні, з питань співпраці України з діаспорою та ін.

Народний депутат України 4-го скликання.[1]. Входила у фракцію Блоку Юлії Тимошенко; з 13 грудня 2005 року — у фракції Народного Руху України.[2] Голова підкомітету з питань гендерної політики Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Володіє англійською мовою.

Спеціалізація — міжнародна політика, організований жіночий рух.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати