Відкрити головне меню

ЕтимологіяРедагувати

Phascolo в перекладі з давньогрецької означає «сумка», а arctos — «ведмідь»[1]. Слово «коала» походить з однієї з мов тубільців Австралії. Воно означає, за однією версією, «той, хто кусає», за іншою — «не п'є»[2].

Зовнішній виглядРедагувати

Єдиний живий представник роду — коала сірий. Це дрібний звір: довжина його тіла 60-82 см, вага від 5 до 16 кг. Хвіст дуже короткий, зовні непомітний. Голова велика й широка, зі сплющеною мордою. Вуха великі, закруглені, вкриті густим хутром. Очі маленькі. Спинка носа безволоса, чорна. Є щічні мішки.

Волосяний покрив у коали густий і м'який, міцний; на спині забарвлення змінюється від світло-сірого до темно-сірого, іноді рудувате або червонувате, черево світліше.

Кінцівки коали пристосовані до лазіння — великий і вказівний пальці передніх і задніх кінцівок протиставлені іншим, що дає змогу звірові обхоплювати гілки дерев. Кігті сильні й гострі, здатні витримувати вагу тварини. На великому пальці задніх кінцівок кіготь відсутній. Коали — одні з небагатьох неприматів, що мають папілярний візерунок на подушечках пальців. Відбитки пальців коали не відрізняються від відбитків пальців людини навіть під електронним мікроскопом.[3]

Виводкова сумка у самиць добре розвинена, відкривається ззаду; всередині є два соски.

Коали зазвичай мовчазні й подають голос тільки в період розмноження або в разі небезпеки. Закличний крик самця описується як «щось середнє між хропінням товстого п'яниці після тяжкого тупого дня, скрипом дверей на іржавих петлях і бурчанням невдоволеної свині». Переляканий або поранений коала кричить і «плаче», як дитина.

Розміри й забарвлення цієї тварини варіюються залежно від місця проживання. Так, коали штату Вікторія більші й важчі, у них густіше й щільніше хутро темно-сірого кольору, часто з коричневим відтінком на спині. У тропічному та субтропічному Квінсленді коали набагато дрібніші й світліші, хутро у них рідше й коротше.

Виглядом коала трохи нагадує ведмедя (звідси його назва — сумчастий ведмідь); а рудиментарний хвіст, розташування виводкової сумки та зубна формула зближують його з вомбатом, з якими він, мабуть, мав спільного предка. Коалу називають лінивцем, тому що він спить по 18 годин на добу. Мешкають в Австралії в евкаліптових лісах та живляться листям цих дерев.

ТаксономіяРедагувати

Рід включає один сучасний та три викопні види:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. John A. Long, Michael Archer. Prehistoric mammals of Australia and New Guinea: one hundred million years of evolution. — UNSW Press, 2002. — С. 82. — ISBN 0868404357.
  2. Edwin Gould, George McKay Encyclopedia of mammals AP natural world, — Academic Press, 1998
  3. Fingerprint homoplasy: koalas and humans Архівовано 30 серпень 2011 у Wayback Machine. (англ.). — NaturalSCIENCE, Volume 1, Article 4, 1997