Княгиня (Ужгородський район)
Княги́ня — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області. Населення становить 242 осіб (2021 рік)[3]. Орган місцевого самоврядування — Стричавська сільська рада. Розташоване на підвищеній місцевості під хребтом Стінка (1019 м).
| село Княгиня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Стричавська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100030040032439 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1602 |
| Населення | 242 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89021 |
| Телефонний код | +380 03135 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′34″ пн. ш. 22°30′58″ сх. д. / 48.97611° пн. ш. 22.51611° сх. д.Координати: 48°58′34″ пн. ш. 22°30′58″ сх. д. / 48.97611° пн. ш. 22.51611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
506[1] м |
| Водойми | р. Стричавка |
| Відстань до обласного центру |
54 км |
| Відстань до районного центру |
11 км |
| Найближча залізнична станція | Сіль |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89020, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Стричава, буд. 40[2] |
| Сільський голова | Цар Тетяна Михайлівна[2] |
| Карта | |
  Княгиня | |
 Княгиня | |
| Мапа | |
| |
Історія
ред.Згадується вперше у 1602 році та в грамотах 1770—1772 років під іменем Kniahynicza, що походить від назви місцевої гори.
Інші назви: 1773-Knyahinya, 1851-Knyahinya, 1913- Csillagfalva.
9 червня 1866 року тут випав метеорний дощ. Було зібрано до тисячі масивних метеоритних уламків. Найбільший уламок княгининського метеорита (при падінні він розколовся навпіл), загальною вагою майже 250 кг, зберігається в природничому музеї у Відні.
Через рідкісне природне явище (падіння у 1866 році метеорита) село стало відомим в усій Європі. До наших днів зберігся опис цієї події, очивидем якої був чеський урядовець Антонін Покорни — інспектор державних лісів у Великому Березному: «В той день, 9 червня 1866 року, — описує очивидець, — я перебував у Княгині по службових справах. Метеорит зі страшним гурчанням і вогненним спалахом впав у західній околиці села під хребтом Стінка. Шматки метеориту розсипалися на значні площі. Один з таких уламків завбільшки з людську голову я відправив цісарю Францу Йосифу. Він нині зберігається у Віденському державному музеї».[4]
У податкових списках 1588 року опубліковане одне шолтеське господарство, яке користувалося половинним наділом, на кілька родин, що оселилися тут у 1585—1568 роках, і маючи пільги, надані переселенцям, не підлягали оподаткуванню.
В 1631 році в селі проживали дві шолтеські родини, сім кріпацьких та 21 желярська родина.
Церква Різдва пр. богородиці. 1840.
У Княгині 1751 роком згадується дерев'яна церква святого Миколая Чудотворця, яка мала два дзвони. Сучасна мурована типова базилічна церква Різдва Пресвятої Богородиці споруждена у 1840 році.[5] Біля церкви 1905 року встановлено кам'яний хрест.
Будували її жителі трьох сіл — Княгині, Домашина та Стричави, а каміння возили з Кам'яниці. У 1934 р. церкву оновлювали майстри з Великого Березного. Останній ремонт і перемалювання стін та ікон відбулося у 1987 р.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 304 особи, з яких 134 чоловіки та 170 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 315 осіб.[7]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,43 % |
| російська | 0,94 % |
| молдовська | 0,63 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2021 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,59 % |
| російська | 0,41 % |
Туристичні місця
ред.- 9 червня 1866 року тут випав метеорний дощ. Було зібрано до тисячі масивних метеоритних уламків. Найбільший уламок княгининського метеорита (при падінні він розколовся навпіл), загальною вагою майже 250 кг, зберігається в природничому музеї у Відні.
- храм Різдва пр. богородиці. 1840.
Примітки
ред.- ↑ Прогноз погоди в с. Княгиня. Архів оригіналу за 30 Березня 2019. Процитовано 30 Березня 2019.
- ↑ а б Стричавська сільська рада. Архів оригіналу за 30 Березня 2019. Процитовано 30 Березня 2019.
- ↑ а б https://zakarpattia.agency/wp-content/uploads/2021/11/Velykobereznianska-2.docx
- ↑ Меліка І. Метеорити Закарпаття — історія, факти, докази [Архівовано 4 Листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ с. Княгиня Церква Різдва Богородиці. Архів оригіналу за 30 Березня 2019. Процитовано 30 Березня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела
ред.- Твій друг: путівник. — Ужгород.
- Сирохман М. Церкви України. Закарпаття — Churches of Ukraine Zakarpattia / М. Сирохман. — Львів : Мс, 2000. — С. 97.
Посилання
ред.- Документальний фільм про метеорити, що випали на Закарпатті
- ДНЗ загального розвитку с. Княгині [Архівовано 30 Березня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |