Книга Майстрів (рос. Книга мастеров) — перший російський фільм Disney за російським фольклором.

Книга Майстрів
Книга Мастеров
Жанр Казка
Режисер Вадим Соколовський
Продюсер Верещагін Леонід Емільовичd
У головних
ролях
Леонід Куравльов
Лія Ахеджакова
Ірина Апексімова
Михайло Єфремов
Гоша Куценко
Артур Самольянінов
Марія Андрієва
Максим Локтинов
Композитор Потєєнко Юрій Анатолійович
Кінокомпанія Walt Disney Pictures
Тривалість 101 хв.
Мова російська
Країна  Росія
Рік 2009
IMDb ID 1293793
disney.ru/knigamasterov

Сюжет

ред.

Disney представляє свій перший російський фільм для всієї сім'ї, в якому традиції російської кіноказки переплітаються з новітніми технологіями, сучасним кіномовою та легкої самоіронією. Знайомі з дитинства персонажі в новій історії про всепереможну силу любові.

Нагороди

ред.

Фільм «Книга Майстрів» завоював одразу дві нагороди на 20-му Міжнародному фестивалі дитячих фільмів у м. Каїрі (Єгипет). Картина була визнана найкращим повнометражним фільмом, на думку дитячого журі. Фільм також отримав бронзову премію професійного журі.

Перемога на фестивалі в Каїрі стала п'ятою в колекції російської сімейної кіноказки Disney. Картина «Книга Майстрів» є лауреатом найбільшого міжнародного конкурсу дитячих та юнацьких фільмів у Німеччині «Schlingel», лауреатом 22-го Європейського фестивалю дитячих та юнацьких фільмів у м. Брюгге (Бельгія), володарем Гран-прі фестивалю дитячих фільмів «Казка» і володарем першої премії дитячого журі на 26-му Московському Міжнародному фестивалі фільмів для дітей та юнацтва.

Створення фільму

ред.

Режисер фільму Вадим Соколовський вважає можливість стикнутися з казковим жанром великою удачею: «Я щасливий, що мені випала можливість зняти перший російський кінопроєкт Disney. Робота з корифеями російського кіно, високопрофесійної продюсерської командою і молодими талановитими акторами — це те, про що може мріяти будь-який режисер».

Робота над будь-яким фільмом починається з роботи над сценарієм. Сценарист фільму Ганна Старобінец коментує роботу над «Книгою Майстрів» так: «Тема казки зараз дуже актуальна — як у кіно, так і в літературі. Це один з найзатребуваніших жанрів. Недарма для позначення споживача цієї казкової продукції з'явився навіть спеціальний термін „кідалти“ — похідне від kid і adult, помісь дитини і дорослого. Можна багато сперечатися про те, чи корисна така популярність казки. Особисто я — за казку. Жити у світі, який готовий впустити в себе чудове, цікавіше, ніж у світі наукового прогресу і сухих цифр. Не кажучи вже про те, що популярні нині фільми-казки для сімейного перегляду — непоганий цемент для зміцнення сім'ї. У такій казці кожне покоління знаходить для себе щось своє (дорослі — специфічний гумор, підлітки — пригоди і битви, діти молодшого віку — барвисте чари). У моєму дитинстві таких фільмів, здається, не було. Були фільми для дітей, батьків вони мало цікавили, і я їх дивилася одна».

Коли сценарій був готовий, розпочався кастинг акторів. Виконавця на роль головного героя шукали кілька місяців по всій Росії, у результаті роль дісталася молодому актору Максиму Локтіонову, студенту третього курсу Театрального факультету Саратовської державної консерваторії ім. Л.В. Собінова. Це його перша роль у кіно.

Щоб втілити казку в життя знадобилося об'єднати зусилля багатьох фахівців. За кадром завжди залишається величезна робота, виконана кожним членом знімальної групи. Художній керівник проєкту Олена Шкатова розповідає про технічні аспекти знімального процесу: «Одну з центральних ролей з точки зору реквізиту зіграв чарівний камінь Алатир. За сюжетом Алатир поступово висікається з кам'яної брили. Так як зйомки рідко проходять в хронології сценарію, то необхідно було в будь-який момент часу мати можливість поставити в кадр Алатир на певній стадії створення. Для реалізації цього було створено камінь-трансформер: виготовлений фінальний варіант каменя був основною, центральною частиною, яка в будь-який момент часу могла „обрости“ різними елементами, перетворюючись у міру додавання кам'яних частин у брилу».

Натурні зйомки фільму «Книга майстрів» проходили під Мінськом — в Білоруському державному музеї народної архітектури та побуту. Спеціально для фільму були побудовані декорації загубленої в гущавині хати Баби Яги — дерев'яний зруб, оточений частоколом з колод триметрової висоти і Панські Хороми, які багато відвідувачів музею брали за експонат. Багато елементів декорацій і реквізит унікальні, вони створені спеціально під цей конкретний світ Івана, Баби-Яги, Кам'яної Княжни та інших персонажів.

Під час натурних зйомок творчій групі фільму не пощастило з погодою: лив сильний дощ, небо було затягнуте хмарами, дув вітер. Під час переїзду з одного майданчика на іншу машини застрягли, так як вся дорога була розмита, і зйомки проходили пізно вночі. Впоратися з ситуацією допоміг армійський тягач. Тільки завдяки йому машини змогли дістатися до наступного місця зйомок. В одному з кадрів за сценарієм була ясна сонячна погода, а в день зйомок полив дощ. Щоб вийти із ситуації, був придуманий парасольку для Баби-Яги.

Не обійшлося на знімальному майданчику і без курйозів. Лія Ахеджакова Меджидовна захотіла, щоб на натурної зйомці біля хати Баби-Яги був кіт. Так як в сценарії кота не було, кота шукали терміново на місці, в сусідньому селі. Натурна зйомка відбувалася в Білорусі. А зйомки усередині хати відбувалися вже в Москві, де передбачалося знімати інших тварин. Проте ближче до зйомок вирішено було викликати саме кота з Білорусі. Довелося терміново робити щеплення і оформляти ветеринарний паспорт для транспортування через кордон. Один з реквізиторів був приставлений до кота як дресувальник (це необхідна умова для допуску кота в павільйон). В одному з кадрів кіт повинен був накидатися на їжу, яку йому дає Баба-Яга. Так як кіт був дуже ласкавий і товариський, замість того, щоб приступити до трапези, він розтягнувся посередині кадру і буквально «зажадав», щоб члени знімальної групи чесали йому живіт. Кіт у підсумку став не менш важливим актором, ніж інші. У перервах між зйомками він ніжився на балконі в сусідній декорації, а після зміни відправлявся в кошику додому до реквізиторам. Так як знімальні дні кота розтягнулися, господиня не встигла його забрати, і тому в Білорусь він їхав самостійно, з окремим квитком і в компанії провідника.

Важливу роль у казці грають костюми. Казкові герої повинні виглядати чарівно. Їх костюми повинні ілюструвати їх внутрішній світ. Так для Кам'яної Княжни було зшито сім костюмів, найважчий з яких важить понад 10 кг.

Не останню роль у створенні казкової атмосфери у фільмі грає музичний супровід. Композитор фільму Юрій Потєєнко розповідає: «Крім своєї основної функції, музика до казки виконує ще й стратегічне завдання. Музика вимальовує образи, ілюструє дію. Підбір музики в казковому жанрі набагато ширше, ніж у будь-якому іншому. Казкова музика не присутній „третім оком“, як часто буває в інших жанрах, а є дійовою особою. Часом — трошки блазнем, який жартує, вступає в діалог з героєм».

Про фільм

ред.

Студія Walt Disney Pictures представляє свій перший російський проєкт — художній фільм-казку «Книга Майстрів».

Давним-давно, коли богатирі ходили по землі російській, а в безкрайніх лісах жили небачені звірі, жив-був в одному селі Іванушка-сирота (Максим Локтіонов). І сталося так, що саме з Іваном було пов'язане стародавнє пророцтво, від якого залежала доля всього світу. Згідно зі стародавніми переказами, за лісами, за горами, стоїть на пустищі Кам'яна Башта, а у вежі тієї нудиться Кам'яна Княжна (Апексімова Ірина Вікторівна) — чародійка недобра. Мріє Княжна вирватися з башти і підпорядкувати весь світ своїм злим чарам. І тільки Іванові під силу наділити її безмежною силою, щоб стала вона володаркою земною, або зруйнувати чаклунство, і позбавити Княжну влади.

Нелегкі випробування на частку Івана випали: треба йому дорогу важку здолати, меч-кладенець роздобути, з ворогами битися, і кохану свою Катю (Марія Андрєєва) з полону Княжни врятувати. Зустріне він по дорозі і героїв казкових — з Бабою Ягою (Лія Ахеджакова) повечеряли, з Богатирем (Михайло Єфремов) слівцем перекинеться, Русалку (Катерина Вілкова), з біди виручить, від Кощія Безсмертного (Гоша Куценко) цілим-неушкодженим піде.

Посилання

ред.