Кліффорд Сімак

американський письменник-фантаст
(Перенаправлено з Кліффорд Саймак)

Кліффорд Сімак
англ. Clifford D. Simak
Clifford D. Siimak.gif
Ім'я при народженні Кліффорд Дональд Сімак
Народився 3 серпня 1904(1904-08-03)
Мілвіль, округ Грант, Вісконсин, США
Помер 25 квітня 1988(1988-04-25) (83 роки)
Міннеаполіс, Міннесота, США
Громадянство США США
Національність американець
Діяльність письменник
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон
Мова творів англійська
Роки активності 1931—1986
Напрямок фантастика
Жанр наукова фантастика, фентезі
Magnum opus «Місто», «Пересадкова станція», «Резервація гоблінів», «Кільце навколо Сонця»
У шлюбі з Kay Kuchenberg Simakd
Премії Міжнародна премія фантастики (1953), «Г'юґо» (1959, 1964, 1981), Гросмейстер Товариства письменників-фантастів Америки (1977), «Юпітер» (1978), «Неб'юла» (1981), Премія журналу «Локус» (1981), «Ан-Лаб» (1981), ім. Брема Стокера (1988)
Сайт: Clifford Simak Fan Site (найпопулярніший фан-сайт Кліффорда Сімака)

CMNS: Кліффорд Сімак у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Клі́ффорд До́нальд Сі́мак (часто також помилково Сайма́к; англ. Clifford Donald Simak, [ˈsɪmək]; 3 серпня 1904 — 25 квітня 1988) — американський письменник-фантаст. Лауреат трьох премій «Г'юго », премії «Неб'юла», премії «Гросмейстер наукової фантастики» Асоціації американських авторів наукової фантастики та фентезі (SFWA).

БіографіяРедагувати

Народився у місті Мілвіль, штат Вісконсин, у сім'ї Джона Льюїса та Маргарети (Вайзмен) Сімак. Його батько Іван Сімак (Шимак, чеськ. Šimák) був за національністю чехом. Емігрувавши до Америки, став Джоном. Працював на фермі Едуарда Вайзмена, з дочкою якого згодом одружився.[2][3]

Айзек Азімов писав:[4]

  Мені не доводилося ні вимовляти, ні чути його прізвища, що вимовлялося вголос. Навіть коли нам вдавалося зустрітись, я називав його Кліфф. В результаті, з якоїсь причини, я думав, що «i» в його прізвища — довга, і завжди вважав, що він Саймак. У дійсності ж «i» коротка, а він — Сімак.
 

13 квітня 1929 року одружився з Аґнес Кухенберґ, згодом у них народилося двоє дітей — Скотт і Шеллі. Після закінчення університету Вісконсин-Медісон Сімак працював у різних газетах на Середньому Заході. 1939 року він розпочав довготривалу співпрацю з газетою «Міннеаполіс стар енд триб'юн» (Міннеаполіс, штат Міннесота), яку припинив аж у 1976-му, коли вийшов на пенсію. 1949 року він став редактором новин у цій газеті, а 1961 року — координатором літературних шпальт «Міннеаполіс триб'юн». В анотації до свого роману «Знову і знову» він написав:

  Ось уже 30 років я щасливо живу із жінкою, у шлюбі з якою народилися двоє моїх дітей. Моїм улюбленим видом відпочинку є «лінива» риболовля, коли я лежу на човні посеред річки, а риби самі пливуть до мене. Щодо хобі, то це шахи, філателія, розведення троянд.  

Цей роман він присвятив своїй дружині, зазначаючи, що «без неї я б не написав і рядка». Його любили і шанували його колеги у царині наукової фантастики, особливо Айзек Азімов. Кліффорд Сімак помер 25 квітня 1988 року в Міннеаполісі, у віці 83 років.

Кар'єра письменникаРедагувати

Сімак зацікавився науковою фантастикою після прочитання в дитинстві творів Герберта Уеллса. 1931 року він став дописувачем місцевих науково-фантастичних журналів, проте покинув цю справу 1933 року. Єдиним твором, виданим між 1934 і 1937 роками, був «Творець» (журнал «Марвел тейлз», № 4 березень-квітень 1935) — відоме оповідання з релігійним підтекстом, що його зрідка застосовували тодішні фантасти.

Щойно Джон В. Кемпбелл почав реформувати жанр наприкінці 1937 року, Сімак повернувся до наукової фантастики і протягом «золотих років наукової фантастики» (1938—1950) був постійним автором журналу «Приголомшливі історії» (англ. Astounding Stories). Протягом цього періоду Сімак також публікував вестерни й оповідання про війну в різних літературних журналах. Його найвідомішим романом є, напевно, «Місто»: зібрання коротеньких оповідань, об'єднаних темою неминучого зникнення людського роду з лиця Землі.

З початку 1960-х років Сімак займався переважно написанням романів, найзначніший з яких — «Транзитна станція» (1963), відзначений премією «Г'юґо», однак інші його книги того часу — «Що може бути простішим за час» (1961), «Майже як люди» (1962), «Все живе» (1965) — не сильно йому поступаються. У 1968 році виходить знаменитий роман «Заповідник гоблінів». Романи Сімака, опубліковані в 1970—1980-х роках помітно поступаються більш раннім, найзначніші з них: «Вибір богів» (A Choice of Gods) (1972), «Зоряна спадщина» (A Heritage of Stars) (1977), «Прибульці» (The Visitors) (1980). Оповідання «Грот танцюючих оленів» (1980) відзначене преміями «Г'юґо» і «Неб'юла».

Особлива риса творчості Сімака — віра в розум, у добре начало людини і людства, заклик до миру і єднання усіх, хто живе на планеті Земля і з ким ще, можливо, зустрінуться земляни. Понад тридцять романів, збірок повістей і оповідань, численні літературні премії, у тому числі і найпрестижніша в американській фантастиці премія «Г'юґо», лауреатом якої Сімак ставав неодноразово, — такий підсумок більш ніж п'ятдесятилітньої творчої діяльності цього патріарха науково-фантастичного жанру.

1977 року Сімаку був присуджена премія «Гросмейстер фантастики» (тепер — Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта).

Нагороди і преміїРедагувати

БібліографіяРедагувати

РоманиРедагувати

ПовістіРедагувати

Твори короткої формиРедагувати

1931

1932

1938

1939

1940

1941

1942

1943

1944

1946

1947

1949

1950

1951

1952

1953

1954

1955

1956

1957

1958

1959

1960

1961

1963

1965

1969

1971

  • Земля осіння / The Autumn Land

1972

1973

1974

  • Циліндр / The Birch Clump Cylinder

1975

1976

  • Цілюща отрута / Unsilent Spring

1977

  • Брат / Brother

1978

  • Новий вид зв'язку / Party Line

1980

1981

  • Прикуси язик! / Byte Your Tongue!

Переклади українськоюРедагувати

  • Кліффорд Сімак. Резервація гоблінів. Переклад з англійської: Марта Щавурська. Тернопіль: НК-Богдан, 2017. 224 стор. (Серія «Горизонти фантастики»). ISBN 978-966-10-5081-4
  • Кліффорд Сімак. Всяке тіло — трава. Переклад з англійської: О. Безкаптурна. Тернопіль: НК-Богдан, 2017. 304 стор. (Серія «Горизонти фантастики»). ISBN 978-966-10-5149-1[5]
  • Кліффорд Сімак. Місто. Переклад з англійської: Юліана Зелена. Тернопіль: НК-Богдан, 2018. 304 стор. (Серія «Горизонти фантастики»). ISBN 978-966-10-5618-2
  • Кліффорд Сімак. Транзитна станція. Переклад з англійської: Галина Михайловська. Тернопіль: НК-Богдан, 2018. 248 стор. (Серія «Горизонти фантастики»). ISBN 978-966-10-5594-9
  • Кліффорд Сімак. Час — найпростіша річ. Переклад з англійської: Юлія Джугастрянська. Тернопіль: НК-Богдан, 2018. 248 стор. (Серія «Горизонти фантастики»). ISBN 978-966-10-5540-6

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Паранюк Д. В. Проблема традиции в творчестве Клиффорда Саймака (теоретико-культурные аспекты). Біблія і культура. 2004. Вип. 6. С. 346–355.
  • Паранюк Д.В. Проблема взаємодії «паралельних світів» у романі Кліффорда Саймака «Все живе…». Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці, 2004. Вип. 214-215: Слов’янська філологія. С. 53–58.
  • Паранюк Д. В. Мотив контакта в творчестве Клиффорда Саймака. Держава та регіони : наук.-вироб. журнал. Запоріжжя : ЗІДМУ, 2004. №1. С. 42–46.
  • Паранюк Д. В. Традиционный мотив в структуре романа К. Саймака «Кольцо вокруг Солнца». Від Бароко до постмодернізму. Дніпропетровськ, 2005. Вип. 7. С. 159–164.
  • Paranyuk Dan. Реверсія уявного: інтертекстуальність персоносфери як чинник жанрової метаморфності роману Кліффорда Саймака «Резервація гоблінів». ANADISS. Suceava, 2018. Issue 26 : Rhetoric and Discourse. P. 405–410.
  • Paranyuk Dan, Tychinina Aliona. The Fantastic Shakespeare: Character’s Passionary Confocality in the Aspect of Reception. Pytannia Literaturoznavstva. Чернівці, 2018. Вип. 98. С. 191–207.
  • Паранюк Д., Нямцу А. Фантастические архетипы в творчестве Клиффорда Саймака. Біблія і культура. 2016. Вип. 17. С. 194–203.
  • Паранюк Д. В., Тичініна А. Р. Ван Гог як інтермедіальний фантазм (поетика однієї новели Кліффорда Саймака). Гуманітарний корпус. Вінниця, 2018. Вип. 22 : зб. наук. ст. з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. С. 102–105.
  • Паранюк Д. В. Еволюція фантастики у метажанр фентезі: приклад Кліффорда Саймака. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – Теорія літератури. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2019. https://drive.google.com/file/d/1ieeWk-IKlFCEQPOo7yvto2U9EXT1ui6q/view