Відкрити головне меню

Ключко (Франко) Анна Іванівна (9 серпня 1892 — 24 квітня 1988, Торонто) — українська письменниця, мемуаристка, публіцист. Донька Івана Франка.

Ключко Анна Іванівна
Народилася 9 серпня 1892(1892-08-09)
Померла 24 квітня 1988(1988-04-24) (95 років)
Торонто, Канада
Діяльність письменниця
Володіє мовами українська
Батько Франко Іван Якович

БіографіяРедагувати

Народилася 9 серпня 1892 року у родині Івана Франка. Закінчила Учительську семінарію (1912).

Працювала урядником у страхово-кредитному товаристві «Дністер», відвідувала курси медсестер під керівництвом Євгена Озаркевича.

У червні 1914 р., щоб на деякий час відпочити від постійних істерик матері (її психічні розлади посилилися після раптової смерті найстаршого сина Андрія), Ганна ненадовго поїхала до дядька Володимира Ігнатовича у с. Плютенці біля Білої Церкви, однак з вибухом Першої світової війни не мала можливости перетнути фронт і повернутися додому.

Через місяць перебралася до Києва, де працювала сестрою милосердя в місцевому госпіталі. Там її застала звістка про смерть батька. До кінця життя Ганна не могла собі простити, що не була поруч з ним. На першу річницю смерти на її прохання Митрополит Андрей Шептицький відправив у Києві панахиду за І. Франком.

Разом із своїм дядьком та Євгеном Чикаленком допомагала українським арештантам. На запрошення В. Винниченка працювала у Міністерстві внутрішніх справ УНР. Входила до складу ревізійних органів Українського центрального Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни при УЦР. Провадила курси української мови для вояків та неграмотних громадян. Водночас відвідувала вечірні лекції у Київському університеті. Її часто бачили на маніфестаціях, мітингах на підтримку соборності та незалежності держави.

У січні 1919 р. виїхала до Берліна з Місією Червоного Хреста для допомоги українським полоненим. Там вийшла заміж за лікаря Петра Ключка. До 1939 р. жила у с. Довге на Закарпатті (тодішня Чехословацька республіка; нині Іршавський район Закарпатської обл.). Подружжя мало двоє синів — Тараса (1920) і Мирона (1922). 

У 1945 р. у Відні енкаведисти «за співпрацю з нацистами» заарештували її чоловіка. Ганні вдалося виклопотати звільнення для чоловіка на хвилі святкування ювілею Івана Франка у 1946 р., однак Петро після жорстоких побоїв у тюрмі в скорому часі помер.

У 1948 р. виїхала до Канади, поселилася у Торонто, працювала медсестрою у шпиталях. Через її націоналістичні погляди, активну громадську позицію, участь у культурно-просвітницькій діяльности Комітету українців Канади спецслужби СРСР заборонили їй приїхати на столітній ювілей Івана Франка у 1956 р.

Аж у 1967 і 1971 роках приїздила в Україну. Померла 24 квітня 1988 року у Торонто.

ТворчістьРедагувати

Автор оповідань «Цвіт яблуні», «Фантазія», «Різдвяний подарунок»; казки «Кришталева королівна»; нарисів, мемуарів «Іван Франко і його родина» (1956), «Рукописи Івана Франка в Канаді» (1957), «Франкові листи» (1967); нарисів «Великдень у Карпатській Україні», «Поїздка до Вінніпега», «Тепло рідного краю»; статей «Література для дітей у творчості Івана Франка», «Франко й Ґанді»; трактату «В обороні правди».

Окремі видання:
  • Франко-Ключко А. Іван Франко і його родина: Спомини. — Торонто: Ліга визволення України,1956. — 130 с.
  • Франко-Ключко А. Писання. — Дрогобич, 2006. — 378 с.
  • Франко-Ключко А. Рукописи Івана Франка в Канаді. — Вінніпег, 1957. — 16 с.

ЛітератураРедагувати

  • Шалата М. Життя і слово Франкової дочки // Франко-Ключко А. Писання. — Дрогобич, 2006.- С. 3-52.
  • Наталя Тихолоз. БРАНКА НОСТАЛЬГІЇ (Анна Франко-Ключко: повернення) ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©
  • Наталя Тихолоз. У пошуках утраченого раю (Любов і туга Анни Франківни) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна: Франкознавство. — 2011. — Вип. 55. — С. 169—194.
  • Наталя Тихолоз. «Та вернімося до школи: там сонце, молодість, життя…» (Спомини зі шкільних літ Анни Франко) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна: Франкознавство. — 2011. — Вип. 55. — С. 304—305.
  • Наталя Тихолоз. Фантазія з присмаком ностальгії (із секретів художньої творчості Анни Франко-Ключко) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 21: Scripta manent. Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. — Львів: [Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України], 2012. — С. 752—759.
  • Наталя Тихолоз. Одіссея Анни Франко-Ключко // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — 2012. — Вип. 13. — С. 60–88.Тихолоз Н. Бранка ностальгії (Анна Франко-Ключко: Повернення) / Наталя Тихолоз // Omagiu profesorului Ioan Rebuşapcă la 80 de ani. — Bucureşti, 2015. — С. 325—354.
  • Франко-Ключко А. Листи до товаришки / Упоряд. тексту і комент. Н. Тихолоз // Вісник Львівського університету. Серія філологічна: Франкознавство. — 2011. — Вип. 55. — С. 305—337.
  • Листи Анни Франко до Ольги Франко / Публ. Н. Тихолоз // Іван Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації: Збірник наукових праць. — Київ; Львів, 2011. — Випуск І: Огляди. Твори. Листування. Спогади. Бібліографія. — С. 377—382.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.