Вікіпедія

Клочко Валентин Феодосійович

Валентин Феодосійович Клочко (23 квітня 1914(19140423), місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 10 лютого 1972, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський комсомольський і партійний діяч, дипломат, історик, секретар ЦК ЛКСМУ. Кандидат історичних наук (1954), доцент.

Клочко Валентин Феодосійович
Народився 23 квітня 1914(1914-04-23)
місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація
Помер 10 лютого 1972(1972-02-10) (57 років)
місто Москва, тепер Російська Федерація
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Нагороди Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клочко.

Життєпис ред.

Народився в селянській родині. У 1919 році разом із родиною переїхав до Харківської губернії, проживав у місті Краснограді. У 1929 році закінчив залізничну семирічну школу в Краснограді. У 1929—1931 роках — учень агротехнічного технікуму, навчання не завершив.

У 1931—1933 роках — завідувач Нововасилівського районного клубу Дніпропетровської області.

У 1933—1934 роках — інструктор із масової роботи в політичному відділі машинно-тракторної станції (МТС) Нововасилівського району Дніпропетровської області.

У 1934 році працював директором звукового кінотеатру, був секретарем профспілкової організації працівників державних установ.

У січні 1935 — травні 1937 року служив на Робітничо-селянському червоному флоті.

У червні 1937 — травні 1938 року — масовик багатотиражної газети «Горняк» міста Красний Луч Донецької (з 1938 року — Ворошиловградської) області. У травні 1938 — лютому 1939 року — секретар профспілкового заводського комітету в місті Красний Луч Ворошиловградської області.

У лютому — жовтні 1939 року — 1-й секретар Краснолуцького міського комітету ЛКСМУ Ворошиловградської області.

Член ВКП(б) з квітня 1939 року.

У 1940 — червні 1941 року — 1-й секретар Волинського обласного комітету ЛКСМУ.

З червня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни, до жовтня 1942 року служив старшим інструктором із комсомольської роботи Політичного управління Південно-Західного, Сталінградського та Донського фронтів. У жовтні 1942 року був поранений. З жовтня 1942 по квітень 1943 року був начальником політичного відділу 214-ї стрілецької дивізії. З квітня по жовтень 1943 року — начальник політичного відділу та заступник командира із політичної частини 299-ї стрілецької дивізії 53-ї армії Степного фронту.

У жовтні 1943 — жовтні 1946 року — секретар ЦК ЛКСМУ «по військовій роботі».

У 1946 році закінчив заочно Київський державний університет імені Шевченка.

У жовтні 1946 — липні 1948 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

5 серпня 1948 — 3 лютого 1950 року — заступник завідувача сектора фізкультури і спорту відділу пропаганди ЦК ВКП(б). 3 лютого 1950 — 15 січня 1953 року — заступник завідувача сектора відділу пропаганди ЦК ВКП(б).

З січня по серпень 1953 року — в апараті ЦК КП України.

У серпні 1953 — березні 1955 року — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. У 1954 році захистив кандидатську дисертацію «Комуністична партія Радянського Союзу в боротьбі за реалізацію рішень XVII з'їзду ВКП(б) в області культурного будівництва на селі».

З березня 1955 по 1956 рік — генеральний консул СРСР у місті Клуж (Румунія).

У 1956 році був у резерві Міністерства закордонних справ СРСР.

У 1956 — липні 1960 року — радник посольства СРСР у Чехословаччині.

З серпня 1960 по лютий 1972 року — доцент, завідувач та заступник завідувача кафедри «Партійне будівництво» Вищої партійної школи при ЦК КПРС, старший науковий співробітник (з 1968 року) Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС у Москві.

Був співавтором книг «Культурне будівництво в радянському селі в роки другої п'ятирічки (1933—1937)» (М., 1956), «Культурне будівництво в Румунській Народній Республіці» (М., 1956). Автор монографій «Народ — собі: культура нової Чехословаччини» (М., 1963), «Книга В.І. Леніна «Крок вперед, два кроки назад»» (М., 1964), «Марксистсько-ленінське вчення про партію і його розвиток у програмах КПРС» (М., 1966).

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клочко_Валентин_Феодосійович&oldid=40176060