Єпископ Климент (в миру Костянтин Олександрович Верниковський; нар. 2 (14) лютого 1863, село Погоріле Ігуменського повіту, Мінська губернія — пом. 19 вересня (2 жовтня) 1909, Москва) — релігійний діяч Російської імперії. Ректор Московської духовної семінарії (1892—1897), єпископ Вінницький, вікарій Подільської і Брацлавської єпархії (1903—1905).

Єпископ Климент (Верниковський)
Єпископ Климент (Верниковський)
Єпископ Вінницький,
вікарій Подільської єпархії
2 грудня 1904 — 27 серпня 1905
Церква: РПЦ
Попередник: Ізраїль (Лукін)
Наступник: Борис (Шипулін)
Єпископ Подільський і Брацлавський
26 листопада 1903 — 2 грудня 1904
Церква: РПЦ
Попередник: Христофор (Смирнов)
Наступник: Парфеній (Левицький)
Єпископ Уфимський і Мензилинський
26 травня 1902 — 26 листопада 1903
Церква: РПЦ
Попередник: Антоній (Храповицький)
Наступник: Христофор (Смирнов)
 
Альма-матер: Мінська духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Костянтин Олександрович Верниковський
Народження: 2 (14) лютого 1863(1863-02-14)
с.Погоріле, ігуменський повіт, Мінська губернія, Білорусь
Смерть: 19 вересня (2 жовтня) 1909(1909-10-02) (46 років)
Москва, Росія
Чернецтво: 1889
Єп. хіротонія: 26 травня 1902

CMNS: Климент у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 2 лютого 1863 в бідній білоруській родині. Батько — псаломник села Погорілого Ігуменського повіту Мінської губернії у Біларусі.

Початкову освіту здобув у Мінському духовному училищі і в 1880 вступив до Мінської духовної семінарії, яку закінчив в 1886 році. Вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії.

У 1889 році пострижений у ченці.

У 1890 році закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я, висвячений у сан ієромонаха і призначений інспектором Холмської духовної семінарії. З 1891 року — ректор цієї семінарії в сані архімандрита.

У 1892 році — ректор Московської духовної семінарії.

У 1897 році — настоятель посольської церкви в Римі. Архімандрит Климент із самого початку свого настоятельства заявив про «потреби мати православний храм, що відповідає достоїнству православ'я й величі Батьківщини». Для збору коштів архімандрит Климент виїздив навіть до Москви, де йому вдалося отримати гроші від Великих князів Сергія Олександровича та Михайла Миколайовича, від московських фабрикантів і сибірських золотопромисловців — всього було зібрано 265.000 італійських лір.

26 травня 1902 в Свято-Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври хіротонізований на єпископа Уфимського і Мензелинського.

Еміграція до України ред.

З 26 листопада 1903 року — єпископ Подільський і Брацлавський.

З 1 грудня 1904 звільнений на спокій із титулом єпископа Вінницького і залишенням його присутнім членом Святійшого Синоду.

З 27 серпня 1905 звільнений від присутності в Святійшому Синоді з почисленням на спокій і скасуванням титулу єпископа Вінницького.

Помер 19 вересня 1909 в Москві.

Посилання ред.