Вікіпедія

Климент Марія Гофбауер

Климент Марія Гофбауер (26 грудня 1751, Тасвіце (Моравія) — 15 березня 1820, Відень) — проповідник і реформатор, редемпторист, католицький святий, канонізований 20 травня 1909 року папою Пійєм X. Святий покровитель Відня і Варшави.

Святий Климент Марія Гофбауер
Святий Климент Марія Гофбауер
Народився 26 грудня 1751(1751-12-26)[1][2][…]
Tasoviced[4][5]
Помер 15 березня 1820(1820-03-15)[1][2][…] (68 років)
Відень, Австрійська імперія[6][7][5]
Поховання Romantikerfriedhof Maria Enzersdorfd
Шанується в Католицькій Церкві
Канонізований 20 травня 1909,папа Пій X
Беатифікований 29 січня 1888, папа Лев XIII
У лику святий
Головна святиня церква «Марія на березі» (Maria am Gestade (нім.)) (Відні, Австрія)
Патрон Відня і Варшави
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис ред.

Климент Марія Гофбауер народився 26 грудня 1751 року в Тасвіці (Моравія). При хрещенні він отримав ім'я Іван (Hanzl (нім.) (Гансль)). Він був наймолодшим із дванадцяти дітей у родині Павла Гофбауера (Дворака) і Марії Штеєр. Смерть батька у 1757 році поставила родину в дуже скрутне становище, і в свої юні роки Іван не мав змоги отримати належної освіти. Він став прислужником при педремонастирському монастирі у Бруку, де навчився ремесла пекаря. Попри все, Іван знаходив час і для навчання, не покидаючи надії стати священиком.[8]

  •  
    Будинок де Климент Марія Гофбауер в дитинстві вчився на пекаря
  •  
    Пам'ятна дошка на будинку де Климент Марія Гофбауер в дитинстві вчився на пекаря

D 1871 році деякий час живе як пустельник, спочатку в Австрії, а в 1782 році, з дозволу тівольського єпископа — в санктуарії Пресвятої Богородиці Квінтіоло поблизу Тіволі (Італія). Саме там Хансль Гофбауэр прийняв ім'я Климент Марія в честь епископа Анкирского св. Климента и Матері Божиої[8][9].

Через шість місяців покидає Квінтополо, розуміючи цінність молитви за людей, але це все рівно не було священством — ціллю его життя. Повертається в монастир Білих Братів пекти хліб і вчити латинь. В 1776 році закінчив курс філософії. Цього ж року імператор Йосиф II заборонив прийом послушників в передмонстирські общини і Климент вже не міг дальше продовжувати освіту тим шляхом: імператор Йосиф II заборонив прийом послушників в перемонстратские общины і Климент змушений бувперервати освіту. Вернувшись додому на два роки усамітнився в Мільфроне (Мюльфрауне, сьогодні — Дія), заставляючи себе переносити суворі пости, зречення і довгі години вечірньої молитви. Але по настанові матері він покинув своє усамітнення і найнявся на роботу пекарем в одну із знаменитих віденських пекарень[9].

Так як всі семінарії були закриті, претенденти на священство повинні були отримати світську освіту. В 1880 році, у віці 29 років Климент поступає, за допомоги поважних пань, яких зустрів працюючи в пекарні, у Віденський університет на богословський факультет[9].

В 1784 році Климент, розчарований духом йозефінізму[10], що панував у Віденському університеті, після його закінчення вирушає разом з одним товаришем-студентом, Тадеєм Гюблем, до Рима. Там вони познайомилися з редемптористами, які мали дім у Сан Джуліано на Есквіліні, і стали кандидатами Згромадження. Після скороченого терміну новіціату, 19 березня 1785 року Климент і Тадей склали обіти, а 29 березня їх висвятили на священиків[8]. Їм було доручено заснувати Чин Святійшого Іскупителя на півночі Європи[9].

По поверненню до Відня о. Климент разом з о. Гюблем сподіваличись заснувати там спільноту редемптористів. Але внаслідок йозефінських законів, які панували в Австрії це виявилося неможливим. Імператор Йосиф II, закривши більше тисячі монастирів, не збирався дозволити заснування нового ордену.

В 1787 році о. Гофбауер вирушив до Варшави, де очолив німецьку церкву св. Бенона. Там він розгорнув дуже енергійну душпастирську діяльність і залучив до Згромадження багато кандидатів. Церква св. Бенона стала місцем «постійної місії», до програми якої входили щоденні науки, проповіді, сповіді та Богослужіння. При церкві також діяли сиротинці й школи для дівчат і хлопців. Діяльність редемптористів у Варшаві тривала до 1808: того року за наказом Наполеона церкву св. Бенона закрили, а спільноту розігнали[8].

Разом із одним із товаришів Климент поселився у Відні, де провів решту життя. Будучи капеланом монастиря і церкви Урсулянок, він мав великий вплив у місті й за його межами. Часто давав добрі поради і підтримку всім, хто працював над відродженням католицизму у німецькомовних країнах. Діяльність Климента нерідко привернула увагу поліції.

Від часу свого прибуття до Варшави і особливо після того, як Климентові було надано права й обов'язки Генерального Вікарія на заальпійських землях, він неодноразово намагався поширити Згромадження на цих територіях, особливо в Південній Німеччині й Швейцарії. Хоч доля цих спільнот і була досить мінливою, все ж після смерті Климента вони заклали основу для відродження Згромадження редемптористів в сучасній Європі.

Св. Климент помер 15 березня 1820 року у Відні. Коли папа Пій VII почув новину про смерть о.  Гофбауера, він сказав:

  Релігія в Австрії втратила свою головну підпору[8].  

Вшанування ред.

Канонізація ред.

29 січня 1888 року папа Лев XIII беатифікував Климента Гофбауера.

Папа Пій X канонізував його 20 травня 1909 року.

У 1914 Пій X проголосив св. Климента патроном Відня.

Редемптористи вшановують його як свого великого подвижника[8].

Мощі святого Климента Марія Гофбауера покояться в церкві «Марія на березі» (Maria am Gestade (нім.)) (Відні, Австрія)[9].

  •  
    Церква «Марія на березі» (Maria am Gestade (нім.)) (Відні, Австрія) в якій покояться нетлінні мощі святого Климента Марія Гофбауера]]
  •  
    Барельєф святого Климента Марія Гофбауера в церкві «Марія на березі» (Maria am Gestade (нім.)) (Відні, Австрія)

Церкви Святго Климента Марія Гофбауера ред.

  •  
    Костел Святого Климента Марія Гофбауера в Брно (Чехія)
  •  
    Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Мітербах (Mitterbach (нім.)) Австрія
  •  
    Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Мітербах (Mitterbach (нім.)) Австрія
  •  
    Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Оберпуллендорф (Oberpullendorf (нім.)) Австрія
  •  
    Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Оберпуллендорф (Oberpullendorf (нім.)) Австрія
  •  
    Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Відні на Мейдлгассе 19 (Wien 11, Meidlgasse 19 (нім.)). Австрія
  •  
    Парафіяльна церква Святого Климента Марія Гофбауера в Відні на Мейдлгассе 19 (Wien 11, Meidlgasse 19 (нім.)). Австрія
  •  
    Костел Святого Климента Марія Гофбауера в Ессен (Essen (нім.)), Німеччина
  •  
    Церква Святого Климента Марія Гофбауера в Берліні, Німеччина

В мистецтві ред.

Скульптура ред.

  •  
    Пам'ятник на Мінорітплац, Відень (Minoritenplatz Wien (нім.))
  •  
    Пам'ятник на Мінорітплац, Відень (Minoritenplatz Wien (нім.))
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Вітраж ред.

  •  
    Еггенбург, Нижня Австрія (Eggenburg (Niederösterreich) (нім.)) Церква редемптористів. Вітраж: Святий Герард Маеля, Святий Климент Марія Гофбауер, Блаженний Йоханес Баптіста Стогер (seligem Johann Baptist Stöger (нім.))
  •  
    Вітраж в парафіяльній церкві Liesing von Martin Häusle
  •  
    Базиліка Марії (Taferl (нім.)) в Нижній Австрії (Niederösterreich (нім.))

Живопис, рисунок ред.

  •  
  •  
  •  
    P. Rinn. Klemens Maria Hofbauer (нім.)
  •  

Поштові марки ред.


Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ а б Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  6. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118552317 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Hoffbauer, Clemens Maria // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 9. — S. 154.
  8. ↑ а б в г д е Редемптористи/ Святий Климент Марія Гофбауер [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (відвідано 20.09.2016)
  9. ↑ а б в г д Приход святой Катерины. Париж/ Святой Захария, Папа Римский, и святой Климент Мария Хофбауэр(рос.) (відвідано 20.09.2016)
  10. ↑ Реформи освіченого абсолютизму в Пруссії та Австрії. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Климент_Марія_Гофбауер&oldid=39969440