Відкрити головне меню

Клепа́рівська — вулиця у Шевченківському районі Львова, в місцевості Клепарів, що сполучає вулиці Шевченка та Єрошенка, утворюючи перехрестя з вулицею Раппопорта, Броварною та Кортумівкою. Прилучаються вулиці Батуринська, Золота, Пстрака, Академіка Кучера. На початку вулиці проходить схилом Гора Страт.

Вулиця Клепарівська
Львів
Вигляд на вул. Клепарівську
Вигляд на вул. Клепарівську
Місцевість Клепарів
Район Шевченківський
Назва на честь місцевості Клепарів
Колишні назви
Клепароверґассе, Клєпаровська, Кльопперґофґассе, Клепарівська, Кузнєцова
австрійського періоду (українською) Клепароверґассе
австрійського періоду (німецькою) Kleparower Gasse
польського періоду (польською) Kleparowska
радянського періоду (українською) Клепарівська, Кузнєцова
радянського періоду (російською) Клепаровская, Кузнецова
Загальні відомості
Протяжність 1300 м
Координати початку 49°50′33″ пн. ш. 24°01′00″ сх. д. / 49.8427639° пн. ш. 24.0168361° сх. д. / 49.8427639; 24.0168361Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′00″ сх. д. / 49.8427639° пн. ш. 24.0168361° сх. д. / 49.8427639; 24.0168361
Координати кінця 49°51′15″ пн. ш. 24°00′52″ сх. д. / 49.8542222° пн. ш. 24.0144472° сх. д. / 49.8542222; 24.0144472
Поштові індекси 79007[1]
Транспорт
Рух односторонній; двосторонній (частково)
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 7,7а,11а,24,35[2]
Храми Храм Пресвятої Богородиці
Навчальні заклади Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львівський кооперативний коледж економіки і права
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова класицизм, модерн, конструктивізм 1930-х і 1980-х років
Комерція Краківський ринок
Підприємства Львівська пивоварня
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Клепарівська на Вікісховищі

НазвиРедагувати

ЗабудоваРедагувати

У забудові вулиці Клепарівської переважають архітектурні стилі — класицизм, модерн, конструктивізм 1930-х і 1980-х років.[4] Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:[2]

№ 7,7а: спарені будинки у стилі геометричного модерну, збудовані у 1911 році для братів Шварцвальд за проектом архітектора Юзефа Пйонтковського.[5] Будинки є пам'ятками архітектури місцевого значення № 1610-м, 1611-м.[2]

№ 11: Будинок споруджений 1938 року архітектором Юзефом Торном.[6] Тут до 1939 року містилася єврейська купецька гімназія, по війні — кооперативний технікум. Нині це Львівський кооперативний коледж економіки і права.[7]

№ 11-А: Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 121-м.[2]

№ 15: Будинок споруджений у 18911896 роках за проектом архітектора Юліуша Гохберґера. До 1939 року тут містився притулок для бідних фундації Брата Альберта. У 1950-х роках — гуртожиток № 1 Львівського лісотехнічного інституту.[8]

№ 18: до 1939 року — Львівське акціонерне товариство броварів і фабрика штучного льоду, в радянський час — Львівський пивзавод, з 1960-х років — виробниче обʼєднання пивобезалкогольної промисловості «Колос», нині — Львівська пивоварня. Тут же відкрито Музей пивоваріння. Машинна зала та будинок адміністрації збудовані проектно-будівельною фірмою Едмунда Жиховича у 1912 році.

№ 20: Військова прокуратура Західного регіону України.

№ 22,24: Будівлі колишніх військових казарм, споруджених за проектом архітекторів Альфред Каменобродський та Наполеон Лущкевич.[9] Нині тут розташовано об'єднаний військовий комісаріат Галицького, Франківського та Сихівського районів м. Львова (вхід з вулиці Клепарівської, 22).[10]. Будинок № 24 є пам'яткою архітектури місцевого значення № 2122-м.[2]

№ 30: 12-поверховий готель «Власта», споруджений у 19801982 роках як готель «Росія» з вбудовано-прибудованим двоповерховим рестораном. Архітектори Олександр Гукович, Алла Симбірцева, Л. Зайцев.}[11][12]

№ 35: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. У дворі будинку знаходиться церква Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату. Початково — австрійський Будинок військових інвалідів, зведений у 18551863 роках за проектом Феофіла ван Гансена, діяв у 18631918 роках. До другої світової війни тут був військовий шпиталь. У 19391941 і 19441954 роках тут був розквартирований 233-й полк НКВС. 1954 року сюди переведено Київське пожежно-технічне училище, згодом перейменоване на Львівське пожежно-технічне училище. До 1974 року співіснувало із військовою частиною № 7480 і батальйоном міліції. У комплексі з будинком у подвірʼї збудовано каплицю із елементами романського і візантійського стилів. Після другої світової війни храм використовували як речовий склад. Багате скульптурне оздоблення будинку і каплиці, виконане скульпторами Ципріаном Годебським і Абелем Марією Пер'є, починаючи з ранніх радянських часів планомірно знищувалось. Нищення набувало форм відвертого вандалізму. 11 жовтня 1998 року каплицю наново освячено.[13][14][15][16] Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1280-м.[2]

№ 39а: спортивний комплекс СКА.[17] Комплекс виник на основі спортивних будівель 26-го піхотного полку, які з’явилися тут у 1931 році. До нього належали стадіон, басейн проекту архітектора Тадея Яроша (1931), казарми та конюшні, інші допоміжні приміщення. У 1949 році реконструйований стадіон став домашньою змаговою ареною футбольної команди СКА (Львів), яка проіснувала до 1989 року, потім — ФК «Динамо» (Львів), що також припинив своє існування на початку 1990-х років. Крім того, за радянських часів, тут регулярно проводилися змагання зі спідвею (Чемпіонати СРСР та Європи), боксу, а також плавання та водного поло серед львівських клубів.[18]

Наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років комплекс реконструйовано за проектом архітектора Олександра Гуковича, інженерні розрахунки будівельних конструкцій виконали Володимир Крюков [19] та Л. Зайцев.[20] Тоді були реконструйовані наявні давніші спортивні об’єкти — стадіон «Білий орел»[21] та відкритий 25-метровий басейн, а також побудовані нові об’єкти: критий басейн, групи приміщень для стрільби, багатоборства, кінного спорту та велотрек.[22] Будівництво велотреку було розпочато у 1976 році, а 1980 року трек здано в експлуатацію.[23] У 1983 році автори проекту та група будівельників, які споруджували спорткомплекс, були нагороджені Державною премією Ради Міністрів СРСР. На часі реконструкції стадіону «Україна» у 1999 році, на стадіоні СКА домашні матчі проводив основний склад ФК «Карпати». Нині у межах комплексу влаштовано домашній стадіон спідвейного клубу «СКА-Фаворит» і молодіжної команди ФК «Карпати».[24]

ТранспортРедагувати

На початку 1960-х років, на той час, вулицею Пелехатого було прокладено тролейбусну лінію, якою у напрямку до центру міста курсував тролейбусний маршрут № 4 «пл. Міцкевича—Стадіон СКА»,[25] а кінцева зупинка була наприкінці вулиці. У другій половині 1960-х років тролейбусний маршрут № 4 від центру міста продовжено до стадіону «Дружба».[26] Наприкінці 1960-х років тролейбусний маршрут № 4 знов курсував до пл. Міцкевича,[27] після вересня 1971 року — до пл. Підкови.[28], а від 1977 року — до вул. Зернової.[29] В середині 1990-х років тролейбусний маршрут до стадіону СКА скасований.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-7
  2. а б в г д е Список будинків — пам’яток архітектури м. Львова
  3. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 27
  4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 421
  5. Архітектура Львова, 2008, с. 488
  6. Архітектура Львова, 2008, с. 540
  7. Львівський кооперативний коледж економіки і права
  8. Архітектура Львова, 2008, с. 330
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 278
  10. Галицько-Франківсько-Сихівський ОРВК
  11. Архітектура Львова, 2008, с. 623
  12. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 237
  13. Архітектура Львова, 2008, с. 308
  14. Історія Церкви Покрови Пресвятої Богородиці
  15. Енциклопедія Львова, 2007, с. 94—97
  16. Енциклопедія Львова, 2007, с. 325—326
  17. Стадіон СКА на вул. Клепарівській, 39а
  18. Архітектура Львова, 2008, с. 542
  19. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 244
  20. Зустріч зі Львовом, 1987, с. 154
  21. Medyński A... — S. 186.
  22. Архітектура Львова, 2008, с. 632
  23. Львів: Туристичний путівник, 1999, с. 391
  24. Харчук Х., Михалюньо Б. Вул. Клепарівська, 39а — спортивний комплекс
  25. Cхема ліній тролейбусу 1960 р.
  26. Cхема ліній тролейбусу 1966 р.
  27. Cхема ліній тролейбусу до вересня 1971 р.
  28. Cхема ліній тролейбусу після вересня 1971 р.
  29. Cхема ліній тролейбусу 1977 р.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати