Клемерсон де Араужо Соарес

бразильський футболіст
(Перенаправлено з Клемерсон ді Араужу Соареш)

Клемерсон де Араужо Соарес (порт. Clemerson de Araújo Soares; нар. 8 серпня 1977, Каруару) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. Футболіст року в Японії (2005)

Ф
Араужо
Араужо
Араужо
Особисті дані
Повне ім'я Клемерсон де Араужо Соарес
Народження 8 серпня 1977(1977-08-08)[1] (46 років)
  Каруаруd, Пернамбуку, Бразилія
Зріст 172 см[2]
Вага 57 кг[2]
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1995—1996 Бразилія «Порту» (Каруару)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2003 Бразилія «Гояс» 142 (46)
2004 Японія «Сімідзу С-Палс» 29 (9)
2005 Японія «Гамба Осака» 33 (33)
2006–2007 Бразилія «Крузейру» 15 (5)
2007–2010 Катар «Аль-Гарафа» 86 (68)
2011 Бразилія «Флуміненсе» 6 (0)
2012   Бразилія «Наутіко Капібарібе» 33 (8)
2013 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 4 (1)
2013–2015 Бразилія «Гояс» 18 (6)
2016 Бразилія «Сентрал» 14 (4)
2017–2018 Бразилія «Сете де Сетембро»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999 Бразилія Бразилія U-23 3 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав за низку бразильських клубів, а також зіграв кілька матчів за олімпійську збірну Бразилії. Крім того виступав в Азії, стававши найкращим бомбардиром чемпіонатів Японії та Катару.

Клубна кар'єра ред.

Початок кар'єри ред.

Народився 8 серпня 1977 року в місті Каруару. Араужо почав свою кар'єру в молодіжному складі «Сентрала», в 1996 році грав за «Порту Каруару». У наступному році він переїхав в штат Гояс, де і почав професійну кар'єру, пробувши з однойменним клубом до 2003 року. За цей час він виграв з командою п'ять разів чемпіонат штату.

У 2004 році він перейшов у японський клуб «Сімідзу С-Палс». У 2005 році він продовжував грати в Японії, але вже за інший клуб, «Гамба Осака». Там він продемонстрував надзвичайну результативність, забивши 33 голи в 33 іграх (в середньому рівно по голу за матч)[3], ставши найкращим бомбардиром чемпіонату, за що був визнаний Футболістом року в Японії та найкращим гравцем Джей-ліги у сезоні. Крім того він з командою виграв чемпіонат Японії.

«Крузейро» ред.

На початку 2006 року його купив «Крузейро», трансфер отримав широкий розголос у пресі. Однак, Араужо отримав серйозну травму, яка вибила його з ладу на вісім місяців. У 2006 році він майже не грав за клуб. Араужо почав знову грати в 2007 році, а 24 червня забив два голи у ворота «Атлетіко Мінейро», його команда перемогла з рахунком 4:2.

«Аль-Гарафа» ред.

У середині липня 2007 року Араужо підписав контракт з катарською «Аль-Гарафою», де виступав його співвітчизник, Жуніньо Пернамбукано. В «Аль-Гарафі» Араужо, відомий як «Аль-Фухуд» (гепард) ставав чемпіоном Катара протягом трьох років поспіль, а також виграв кілька інших національних турнірів. Він був одним з ключових гравців команди, очоливши рейтинг бомбардирів в сезоні 2008 року. 4 березня 2008 року, забивши у матчі проти «Аль-Хора», він повторив рекорд Габріеля Батістути — 25 голів в одному сезоні[4]. Врешті-решт він закінчив сезон в ранзі найкращого бомбардира ліги з 27 голами, рекорд, який досі залишається непобитим[5]. Він покинув клуб в 2010 році з причин особистого характеру, хоча в 2012 році він заявив, що хотів би повернутися в команду[6].

«Флуміненсе» та оренда в «Наутіко Ресіфі» ред.

У 2011 році його купив «Флуміненсе»[7][8]. 21 січня 2012 року Араужо забив гол у матчі Ліги Каріока проти «Фрібургенсе»[9]. Через тиждень він знову відзначився у грі проти «Волта Редонда», його команда виграла з рахунком 3:0[10]. 29 квітня він ще раз забив «Волта Редонді» в матчі Ліги Каріока[11].

У травні 2012 року «Наутіко Ресіфі» на один сезон орендував Араужо[12]. У своєму дебютному матчі він забив з пенальті у ворота «Фігейренсе», однак, «Наутіко» програв з рахунком 2:1[13]. Він був одним з ключових гравців команди, яка в підсумку посіла 12-е місце у чемпіонаті. В останньому турі Араужо забив переможний гол у ворота «Спорт Ресіфі», яка через цю поразку вилетіла в Серію B[14].

«Атлетіко Мінейро» ред.

14 січня 2013 року оголосили, що Араужо перейшов до «Атлетіко Мінейро». Футболіст вже працював із тренером «Атлетіко», Алексі Стівалом, у «Гоясі» 2003 року, тому відразу підписав контракт з клубом[15][16][17]. У своєму інтерв'ю Араужо стверджував, що, незважаючи на вік (35 років) не втратив витривалість і що в гонитві за титулами хоче зіграти в Кубку Лібертадорес[18]. 3 лютого він забив гол у матчі третього туру Ліги Мінейро проти «Крузейро»[19]. Після того, як Араужо випав з основного складу, керівництво «Атлетіко Мінейро» почало переговори з «Гоясом» щодо продажу гравця[20]. У підсумку Араужо підписав з рідним клубом контракт до травня 2014 року.

Завершення кар'єри ред.

Не бачачи перспектив в «Атлетіко», Араужо розірвав свій контракт і повернувся в «Гояс», з яким і починав професійну кар'єру[21][22]. У цій команді грав до кінця 2015 року.

Протягом 2016 року захищав кольори «Сентрала», а завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Сете де Сетембро».

Виступи за збірну ред.

1999 року зіграв три матчі у складі олімпійської збірної Бразилії.

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

«Гамба Осака»: 2005
«Аль-Гарафа»: 2008, 2009, 2010
«Аль-Гарафа»: 2009
«Аль-Гарафа»: 2010
«Аль-Гарафа»: 2009
«Гояс»: 1998, 1999, 2000, 2002, 2003
«Крузейру»: 2006
«Флуміненсе»: 2012

Особисті ред.

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б Araújo (Clemerson de Araújo Soares) (порт.). Архів оригіналу за 30 settembre 2009. Процитовано 20 ottobre 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  3. RSSSF - IFFHS' world's Best Top Division Goal Scorer of the Year 2005 (англ.). Архів оригіналу за 17 Серпня 2017. Процитовано 20-10-2009.
  4. Clemerson equals Batistuta's record as Gharrafa win again. footballqatar.com. 4 березня 2008. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 30 грудня 2014.
  5. Qatar Stars League Prozone Stats: The Season So Far. Qatar Stars League. 5 березня 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 30 грудня 2014.
  6. QSL: Clemerson — Exclusive Interview [Архівовано 2012-02-07 у Wayback Machine.]
  7. Fluminense reúne com Araújo para contratá-lo. Архів оригіналу за 16 Січня 2015. Процитовано 21 November 2010.
  8. Liberação de Araújo será assinada no fim de semana. Архів оригіналу за 5 Березня 2015. Процитовано 29 December 2010.
  9. Dancinhas e boas estreias: Flu inicia o carioca batendo o Friburguense. Архів оригіналу за 24 Січня 2012. Процитовано 21 January 2012.
  10. Volta Redonda 0 x 3 Fluminense - GLOBOESPORTE.com. Архів оригіналу за 30 Грудня 2013. Процитовано 28 January 2012.
  11. Fluminense 2 x 0 Volta Redonda - GLOBOESPORTE.com. Архів оригіналу за 3 Березня 2016. Процитовано 29 de April 2012.
  12. Clemerson - Exclusive Interview. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 23 January 2012.
  13. Figueirense vence Náutico por 2 a 1 com gol de Caio nos acréscimos. Архів оригіналу за 23 Травня 2012. Процитовано 19 May 2012.
  14. Náutico vence por 1 a 0 nos aflitos e decreta queda do Sport para a serie b. Архів оригіналу за 5 Грудня 2012. Процитовано 2 December 2012.
  15. Diretor do Atlético-MG anuncia o acerto com o atacante Araújo. Архів оригіналу за 15 Січня 2013. Процитовано 15 January 2013.
  16. Empresário confirma acerto entre atacante Araújo e Atlético por uma temporada. Архів оригіналу за 16 Січня 2015. Процитовано 14 January 2013.
  17. Vinda de Araújo evidencia desejo do Atlético-MG em montar duas equipes. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 13 January 2013.
  18. «Araújo chega ao Galo empenhado e sonhando com Libertadores». Архів оригіналу за 16 Січня 2015. Процитовано 10 Лютого 2018.
  19. DAGOBERTO DECIDE, E CRUZEIRO VENCE O GALO NA REINAUGURAÇÃO DO MINERÃO. Архів оригіналу за 8 Лютого 2013. Процитовано 3 February 2013.
  20. Negociação entre Atlético e Goiás por Araújo está bem avançada, diz agente. Архів оригіналу за 1 Травня 2013. Процитовано 29 April 2013.
  21. Goiás marca apresentação oficial de Araújo para a próxima terça-feira. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 4 May 2013.
  22. Araújo é regularizado e poderá estrear pelo Goiás nesta quarta. Процитовано 15 May 2013.[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання ред.