Клелії

Клелії або Клуїлії (лат. Cloelii, Cluilii) — патриціанський рід Стародавнього Риму, що вів своє походження від міфічного Клелія, супутника Енея. Обіймав провідне становище у м. Альба-Лонга. Був пов'язаний зі знатними родами еквів та сабінян. Після підкорення Альба-Лонги давньоримським царем Туллом Гостілієм у VII ст. до н. е., Клелії перебираються до Риму, де отримують статус патриція та входять до сенату. Був одними з впливових родів царського Риму та початку Римської республіки. Проте вже до I ст. до н. е. представники роду відійшли від впливу на державні справи, залишивши лише собі значні статки. Клелії носили когномени Тулл та Сікул.

Клелії
Країна	Стародавній Рим
Мова твору або назви	латина
Історичний період	античність

Найвідоміші

• Гай Клуїлій — останній цар Альба-Лонги
• Клелія — героїня опору Порсені, царю (ларсу) еструського міста Клузій
• Квінт Клелій Сікул — консул 498 року до н. е.
• Тит Клелій Сікул — військовий трибун з консульськими повноваженнями 444 року до н. е.
• Клелій Тулл — сенатор, посланець до м. Фідени
• Публій Клелій Сікул — військовий трибун з консульськими повноваженнями 378 року до н. е.
• Квінт Клелій Сікул — цензор 378 року до н. е.
• Публій Клелій Сікул — давньоримський жрець, цар священнодійства з 180 року до н. е.
• Тит Клелій — монетарій з 128 року до н. е.
• Тит Клелій — квестор 95 року до н. е.
• Клелія — дружина диктатора Луція Корнелія Сулли
• Квінт Клелій — едил 39 року до н. е.

Джерела

• T.R.S. Broughton, The Magistrates of the Roman Republic, vol. 1 (American Philological Association, 1951).
• William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.