Клаус фон Амсберг
Клаус фон Амсберг (нім. Claus von Amsberg; 6 вересня 1926, Гітцаккер, Німеччина — 6 жовтня 2002, Амстердам, Нідерланди) — німецький аристократ, чоловік королеви Нідерландів Беатрікс, від 1980 року — принц-консорт Нідерландів, після весілля офіційно титулувався його королівська високість принц Нідерландів Клаус.
| Клаус фон Амсберг | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 вересня 1926[1][2][…] Гітцакер[4] |
| Помер |
6 жовтня 2002[1][2][…] (76 років) Амстердам, Нідерланди[4] ·пневмонія і хвороба Паркінсона |
| Поховання | Нова церква |
| Країна |
 Нідерланди Німеччина |
| Діяльність | дипломат, аристократ |
| Alma mater | Friderico-Francisceumd (1936), Місдройська балтійська школаd (1942), Friderico-Francisceumd (серпень 1943) і Гамбурзький університет |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | Q30648531?[5] |
| Посада | Consort of the Netherlandsd |
| Конфесія | Нідерландська реформатська церква |
| Рід | House of Amsbergd |
| Батько | Claus Felix von Amsbergd |
| Мати | Baroness Gösta von dem Bussche-Haddenhausend |
| У шлюбі з | Беатрікс |
| Діти | Віллем-Олександр, принц Оранський, Костянтин Нідерландський і Йохан Фрізо Орансько-Нассауський |
| Очі | блакитніd |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
         |
БіографіяРедагувати
Народився в сімейному маєтку Гаус Детцінген. Його повним ім'ям при народженні було Клаус-Георг Вільгельм Фрідріх Отто Герд фон Амсберг (нім. Klaus-Georg Wilhelm Otto Friedrich Gerd von Amsberg).
Від 1928 року до початку Другої світової війни його батько жив у Танганьїці. Клаус виріс у маєтку свого діда в Нижній Саксонії, але в 1936—38 роках жив у Танганьїці, де навчався в інтернаті.
Після повернення до Німеччини він був членом Гітлерюгенду, а 1944 року був призваний до вермахту. У березні 1945 року Клаус був направлений у 90-у легку піхотну дивізію в Італії, але не встигнувши взяти участь у бойових діях, потрапив у полон до частин армії США у Мерано.
Після закінчення війни Клаус фон Армсберг закінчив школу в Люнебурзі, і, здобувши вищу юридичну освіту в Гамбурзі, почав працювати в дипломатичних структурах ФРН, перебуваючи в Домініканській Республіці і Кот-д'Івуарі. На початку 1960-х він був переведений у Бонн.
Влітку 1964 року фон Армсберг познайомився на прийомі на честь весілля княжни Тетяни Сайн-Вітгенштейн-Берлебурзької і ландграфа Моріца Гессенського з спадкоємною принцесою Нідерландів Беатрікс. 10 березня 1966 року в амстердамській церкві Вестеркерк, попри численні протести голландців, пов'язані з національністю Клауса і його участю в гітлерюгенді, відбулося весілля. Втім, у подальшому Клаус спромігся здобути популярність у нових підданих. Він активно займався громадською діяльністю. Після того, як Беатрікс у 1980 році вступила на престол, він дістав титул принца-консорта. У Беатрікс і Клауса було троє синів:
- Віллем-Олександр (народився 27 квітня 1967 року);
- граф Орансько-Нассауський Йоган-Фрізо (25 вересня 1968 — 12 серпня 2013);
- принц Орансько-Нассауський Константин-Кристоф (народився 11 жовтня 1969 року).
Ближче до кінця життя Клаус почав страждати на сильну депресію, рак і хворобу Паркінсона. Помер у жовтні 2002 року, похований у Делфтській Новій церкві. Це були перші державні похорони після 1962 року, коли ховали королеву Вільгельміну.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119033097 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Rehwaldt H., Lange J. Vom Großherzog zum Grundgesetz: aus der Geschichte des Friderico-Francisceums vormals Erweiterte Goetheoberschule Bad Doberan — 1 — Neubukow: 2001. — S. 19. — 119 с. — ISBN 978-3-934355-20-0