Метеорит
Метеори́т (від грец. μετέωρος, «підвішений у повітрі») — тверде тіло космічного походження, що впало на поверхню Землі або іншого космічного тіла з космосу.

![]() | |
---|---|
![]() |
1. Чому багато метеоритів прилітають з одного і того ж місця // Канал «Цікава наука» на YouTube, 11 грудня 2020. |
Існують різні дані про кількість метеоритів, що падають на Землю, які залежать від точності вимірювань. Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів, або 2 000 тонн на рік. Крім того, за добу на земну поверхню падає від 300 до 20 000 тонн метеоритного пилу[1]. Більшість знайдених метеоритів мають вагу від декількох грамів до декількох кілограмів. Найбільший зі знайдених метеоритів — Гоба, маса якого (за оцінками, оскільки метеорит ніколи не зважувався) сягала 60 тонн[2]. Також існує інтерактивна карта руху метеоритів[3][4].
Загальний описРедагувати
Явище падіння тіла з космосу, називається метеором, якщо воно виглядає не яскравіше —4-ї зоряної величини, якщо тіло яскравіше або помітні його кутові розміри — болідом. Космічне тіло до падіння називається метеорним тілом і класифікується за астрономічними ознаками, наприклад, це може бути комета або астероїд. Аналогічні падінню метеорита явища на інших планетах і небесних тілах звичайно називаються просто зіткненнями між небесними тілами.
Основними компонентами метеоритної речовини є залізо-магнезіальні силікати й нікелисте залізо. Розповсюджені мінерали, що входять до складу метеоритної речовини, — це олівіни (Fe, Mg)2SiO4 і піроксени (Fe, Mg)SiO3 Вони наявні в силікатах або у вигляді дрібних кристалів чи скла, або як суміш із різними пропорціями.
КласифікаціяРедагувати
За вмістом нікелистого заліза й силікатів метеорити поділяють на три великі категорії[5], які у свою чергу поділяють на дрібніші категорії:
- кам'яні (92 % за кількістю):
- залізо-кам'яні (2 %):
- залізні (6 %):
Кам'яні метеоритиРедагувати
Найбільш численні кам'яні метеорити поділяють на дві групи: хондрити й ахондрити.
ХондритиРедагувати
Хондрити названо так через наявність незвичайних включень сферичної або еліптичної форми — хондр — яких не виявлено в земних породах. Розмір хондр зазвичай становить близько міліметра, хоча буває і декілька міліметрів. Їх склад та структура свідчить, що вони кристалізувалися з розплаву[6]. Хондрити мають елементний склад, близький до складу тугоплавкої речовини Сонця, це відрізняє їх від земних порід. Їх вважають залишками протопланетної речовини, що зазнала мінімальних змін від часу утворення планет[7].
Звичайні хондритиРедагувати
Значно переважають інші різновиди метеоритів за чисельністю, — з-поміж усіх знайдених на Землі метеоритів звичайні хондрити становлять 87 %. Саме тому вони отримали назву «звичайні».
Вуглецеві хондритиРедагувати
Вуглецеві хондрити містять багато заліза, що перебуває у зв'язаному стані в силікатах. Вони темніші звичайних, таке забарвлення вуглецевим хондритам надає мінерал магнетит (Fe3O4), невелика кількість графіту, сажі та органічних сполук, зокрема, цукри[8].
АхондритиРедагувати
Група кам'яних метеоритів (близько 10 %) — ахондрити. У них немає хондр і вони хімічно не схожі на хондрити. Ахондрити утворюють ряд від майже мономінеральних олівінових або піроксенових порід до об'єктів, подібних за структурою й хімічним складом до земних й місячних базальтів. Вони бідні залізом і сидерофільними домішковими елементами, у них дещо різний вміст Fe, Mg й Ca. Здебільшого ці метеорити схожі на вивержені породи Землі та Місяця, що пройшли магматичну диференціацію. Вважається, що ахондрити утворилися з вихідної речовини хондритового складу в процесі диференціації, що також призвела до утворення залізних метеоритів. Ахондрити поділяють на групи за мінеральном складом. Назва кожної з груп відповідає або назві основного мінералу, або назві метеориту, який можна вважати типовим представником даної групи: оголені (97 % за масою становить ортоенстатит), уреїліти (85 % олівіну), діогеніти (95 % ортопіроксену), говардити (40-80 % ортопіроксену) і евкрити (40-80 % піжоніту).
Залізо-кам'яні метеоритиРедагувати
Залізо-кам'яні метеорити поділяють на два типи, що розрізняються хімічними й структурними властивостями: паласити та мезосидерити.
- Паласитами називають ті метеорити, силікати яких складаються із кристалів магнезіального олівіну або їхніх уламків, укладених у суцільній матриці з нікелистого заліза.
- Мезосидеритами називають залізо-кам'яні метеорити, силікати яких являють собою в основному перекристалізовані суміші з різних силікатів, що входять також до складу металу.
Залізні метеоритиРедагувати
Залізні метеорити майже цілком складаються з нікелистого заліза (90-91 % FeNi) з невеликими домішками фосфору та кобальту, можуть містити невеликі кількості мінералів у вигляді включень.
Нікелисте залізо (FeNi) — це твердий розчин нікелю в залізі. За високого вмісту нікелю (30-50 %) нікелисте залізо перебуває, в основному, у формі теніту (γ-фаза) — мінералу гранецентрованої структури, за низького (6-7 % нікелю) нікелисте залізо майже повністю складається з камаситу (α-фаза) — мінералу з об'ємно-центрованою ґраткою.
Залежно від структури, визначеної вмістом нікелю, залізні метеорити поділяють на[9]:
- гексаедрити (4—6 % Ni)
- октаедрити (6—12 % Ni)
- атаксити[en] (>12 % Ni).
Якщо поліровану поверхню гексаедриту обробити кислотою, зазвичай видно тонке штрихування, яке називають неймановими лініями[en]. Добрим прикладом гексаедриту є пластина метеорита Coahuila[10].
Внаслідок обробки кислотою полірованої поверхні октаедритів утворюються відманштеттенові фігури[9].
Окремі метеоритиРедагувати
Метеорити, знайдені на території УкраїниРедагувати
На території України зареєстровано за останні століття падіння 43 метеоритів, з них чотири — залізні[11]. Ось найвідоміші з них:
- Метеорит «Жигайлівка» — перший метеорит, знайдений на території України (упав 12 жовтня 1787 р. в Харківській губернії біля слободи Жигайлівка, тепер Тростянецького району Сумської області)[12][13].
- Метеорит «Княгиня» — упав на Закарпатті 9 червня 1866 р. Було зібрано до тисячі його масивних уламків. Найбільша частина — вагою 286 кг — нині є експонатом Віденського музею природничої історії.
- Метеорит Мигії — упав поблизу села Мигія Єлизаветградського повіту Херсонської губернії влітку 1889 року. Один з перших метеоритів, в якому виявлено хлорит, а також органічну речовину (сполучення вуглецю з воднем і киснем).[14]
- Метеорит Сухий лиман — 48 кг, знайдений на околиці Одеси в 1987 році.
- Найбільшим метеоритом в Україні й у всій Європі вважають Іллінецький[джерело?], який упав 400 млн років тому.
Влучання метеоритів у людейРедагувати
Перший в історії задокументований випадок влучання метеорита в людину стався 30 листопада 1954 р. в місті Силакауга, округ Талладеґа штат Алабама, США. Один з уламків метеорита Силакауга вагою 3,86 кг та розміром з апельсин, пробив дах будинку і, відскочивши рикошетом від радіоприймача, травмував сплячу жінку.
Інший випадок було зафіксовано у червні 2009 року, коли метеорит розміром з горошину врізався в чотирнадцятирічного німецького школяра Герріта Бланка, що прямував у цей момент до школи. Метеорит пройшов по руці хлопця і створив у землі кратер діаметром 30 сантиметрів. Хлопець відбувся дзвоном у вухах, який пройшов через декілька годин, і шрамом завдовжки 7,5 см на руці[15][16].
Влучання метеоритів в помешканняРедагувати
8 травня 2023 року, у містечку Гоупвелл, штат Нью-Джерсі (США), метеорит розміром з картоплину пробив дах будинку С'юзі Коп. Метеорит мав розміри приблизно чотири на шість дюймів (10 x 15 см) та важив близько 0,9 кг. Природу метеориту уточнюють вчені, однак імовірно, що він походить з метеорного потоку Ета-Аквариди[17][18]. Він пошкодив підлогу і стелю, - про це повідомили в місцевому відділку поліції[19]. 11 травня 2023 року, згідно повідомлення в Space[20], вчені оцінили вік метеорита в 4,56 мільярда років та підтвердили те, що він є хондритом класу LL-6, який містить менше заліза, ніж інші подібні екземпляри, і принаймні на 30—40 % щільніший за найпоширеніші гірські породи на Землі, такі як сланець або граніт[21][22].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ «Железо в космосе» [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.] — глава з книги М. О. Мезеніна Занимательно о железе. М. «Металлургия», 1972. 200 с. (рос.)
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.), с. 16
- ↑ O'Callaghan, Jonathan (8 травня 2015). Watch thousands of asteroids skim Earth in this interactive map. Mail Online. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Asteroid Database and Mining Rankings - Asterank. www.asterank.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Метеорити // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 282—284. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Хондри // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Хондрити // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 514. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ First Detection of Sugars in Meteorites Gives Clues to Origin of Life. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ а б Залізні метеорити // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 163. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Частина метеориту Coahuila з колекції С.-Петербурзького гірничого унверситету. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 19 лютого 2012.
- ↑ Сайт Міжнародного метеоритного товариства. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 17 лютого 2013.
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.). - с. 18.
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. - с. 325. Перший український метеорит.
- ↑ Метеоритна колекція РАН [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «На німецького школяра впав метеорит.» Відомості.UA 12 червня 2009 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](укр.)
- ↑ [«14-year-old hit by 30,000 mph space meteorite». [[The Telegraph]] Thursday 23 February 2012 (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 23 лютого 2012. «14-year-old hit by 30,000 mph space meteorite». The Telegraph Thursday 23 February 2012 (англ.)]
- ↑ Метеорит розміром з картоплю, якому мільярди років, пробив дах будинку жінки – фото. // Автор: Віра Хмельницька. 10.05.2023, 10:48
- ↑ Метеорит пробив дах у будинку в Нью-Джерсі. 10.05.2023
- ↑ Possible Meteorite Strikes House in Hopewell Township. From the Hopewell Township Police Department. Posted on: May 8, 2023
- ↑ Space
- ↑ Rock that punched hole in New Jersey house confirmed to be 4.6 billion-year-old meteorite. // By Sharmila Kuthunur, published May 13, 2023
- ↑ У США метеорит віком 4,6 мільярда років пробив дах житлового будинку. // Автор: Анна Холоднова. 13.05.2023, 18:38
ПосиланняРедагувати
- Метеорит // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 968. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Meteorite |
- Метеорити Закарпаття — історія, факти, докази
- Російський сайт присвячений метеоритам (рос.)
- Експозиція метеоритів в Мінералогічному музеї імені О. Е. Ферсмана РАН.
- Польський сайт присвячений метеоритам (пол.)
- Красноярский сайт «Метеоритика и астрономия» (рос.)