Відкрити головне меню

Кла́дьківка — (у минулому Складовка) село в Україні, в Куликівському районі Чернігівської області. Населення становить 574 (2015) осіб. Орган місцевого самоврядування — Куликівська селищна громада.

село Кладьківка
Kladkivka kul gerb.gif Kladkivka kul prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Куликівський район
Рада/громада Куликівська селищна громада
Код КОАТУУ 7422785001
Основні дані
Засноване 1608[2]
Населення 574 (2015)[1]
Площа 5,151 км²
Густота населення 162,49 осіб/км²
Поштовий індекс 16351
Телефонний код +380 4643
Географічні дані
Географічні координати 51°20′12″ пн. ш. 31°56′51″ сх. д. / 51.33667° пн. ш. 31.94750° сх. д. / 51.33667; 31.94750Координати: 51°20′12″ пн. ш. 31°56′51″ сх. д. / 51.33667° пн. ш. 31.94750° сх. д. / 51.33667; 31.94750
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми р. Десна
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Вересоч
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 16351, Чернігівська обл., Куликівський р-н, с.Кладьківка, вул.Шевченка, 35 , тел. 2-42-25, 2-42-47
Карта
Кладьківка. Карта розташування: Україна
Кладьківка
Кладьківка
Кладьківка. Карта розташування: Чернігівська область
Кладьківка
Кладьківка
Мапа

Село Кладьківка розташоване на лівому березі річки Десна у 28 км від районного центру i у 12 км — від залізничної станції Вересоч.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Село має дуже давню історію. У 1147 році біля Лисої гори відбулася битва між турками i військами угорського короля Матяша (на боці київського князя Ізяслава). Саме тоді було засновано Кладьківку. Спочатку вона називалася Складовка. Тут стояло київське військо, були його військові склади. Після бою поранені лишилися на лікування на місці військових складів. Саме вони, одружившись на місцевих дівчатах, заснували село. Досі зустрічаються давні прізвища: Татарчуки, Дубелі, Неїжсали, Калібаби, Халімони, Матяхи та інші, тобто властиві татарам, росіянам, угорцям, грекам, монголам.

До 1608 року належить перша літописна згадка про Кладьківку. Це був Чернігівський повіт Великого Князівства Литовського, i йшла війна з Московським царством. З 1618 до 1652 року територія належала Речі Посполитій. У складні часи національно-визвольної боротьби у 1648—1649 роках тут стояв Борзенський полк Війська Запорізького, пізніше — полкова сотня Ніжинського полку, яка протрималася до 1781 року. З 1652 року територія підпорядковувалася Війську Запорізькому, Московському Царству, Гетьманщині, а з 1721 року — Російському царству, Російській імперії. За універсалом 1668 року село Кладьківка було подароване Вибельському сотнику Василю Кладьковському (Дуніну-Борковському). У кінці 18 століття землі села подаровані графу Самойловичу, який переселив сюди кріпаків із Брянської губернії із села Домашлін.

Деякий час Кладьківка іменувалася Владиківкою. Це позначено на карті Борзнянського повіту i збігається з легендою про перебування тут деякий час монастиря в урочищі Лиса гора i проживання владики.

У кінці 19 століття на Десні багатий промисловець Мальцев побудував нову пристань. Це була значна інженерна споруда. Сюди підходили пароплави, баржі i плоти з лісом з брянських лісів. Поряд на початку 20 століття побудовано два лісопильні заводи Митрофаном Батютою i багатим австрійським євреєм Вольфіном.

У 1883 році у Кладьківці відкрили школу. Першим учителем був Заболотний. На початку 20 століття відкрили двокласне міністерське училище.

Після 1917 року більшовики конфіскували i поділили серед бідноти землю заможних селян Митрофана, Філарета та Радіона Батют, С. Бордоноса i поміщиків Савицьких та Цигикало. З осені 1918 до березня 1919 року у селі були денікінці. Вони також грабували селян, забирали зерно, корів, овець, коней. Катуванням i екзекуціями денікінці нагнали страху на людей, i вони тікали на правий берег Десни, поповнюючи лави червоних.

Весною 1919 року до Кладьківки вступив Таращанський полк. Лісопильні заводи були захоплені робітниками i спалені. Перші товариства спільного обробітку землі у селі створили у 1926 році, а сільгоспартіль «Вільне життя» — у 1929 році, виникло кілька невеликих колгоспів. Завершено колективізацію було у 1932 році. Не оминуло Кладьківку i лихо голодомору. Під час голоду кладківчани ходили до сусіднього села Воловиці і вимінювали там свій одяг на будь-яку їжу. Після укрупнень у 1951 році організовано колгосп «Більшовик».

13 вересня 1941 року до села вступили німецькі нацисти. Вони зайняли приміщення школи, спалили усю наочність, учнівські парти, пограбували i колгосп. За час окупації понад 200 молодих людей примусово відправили до Німеччини. Частині вдалося втекти до партизанів.

Після визволення у 1943 році почалося відродження села. У 1957 році школа перейшла на однозмінне навчання, побудовано нове її приміщення. У 1958 році село радіофіковано, збудовано колгоспну електростанцію. У 1962 році лікарня перейшла у нове приміщення на 25 ліжок. У 1969 році побудовано новий клуб i приміщення сільради.

СьогоденняРедагувати

На сьогоднішній день на території сільської ради функціонують:

  • агрофірма «Кладьківка», яка займається вирощуванням с/г культур;
  • загальноосвітня школа;
  • будинок культури;
  • фельдшерський пункт;
  • відділення зв'язку;
  • ветеринарна дільниця.

Також діють заклади торгівлі, є транспортний зв'язок з обласним та районним центром (Куликівка), з містом Ніжин.

ГербРедагувати

Герб села за формою нагадує щит. Роздiлений горизонтальною лiнiєю на двi частини. Верхня частина малинового кольору, нижня — блакитного.

Малиновий колiр символiзує iсторичнi зв'язки Кладькiвки зi славною козацькою iсторiєю. Саме козаки мали прапор малинового кольору. На родинному гербi Дунiних-Борковських був зображений бiлий лебiдь. Вiн є i на сучасному гербi, як символ зв'язку села з вiдомою iсторичною постаттю Дунiна-Борковського (Кладькiвського). Лебiдь, разом з тим, є символом краси, благородства, вiрностi. Вiн також вказує на розмаїття пташиного свiту мiсцевостi, єднiсть людини i природи.

Блакитний колiр на гербi — це колiр чистого неба i водних просторiв (рiчки Десни i навколишнiх придеснянських озер). Саме цей колiр є одним iз домiнуючих у природi Кладькiвки.

На блакитному тлі зображено три рибки золотого (жовтого) кольору. Риба — це символ того, що з давнiх-давен рибальство було завжди в Кладькiвцi в пошанi. Довгий час в селi працював рибколгосп. Риба була завжди одним iз джерел матерiального достатку селян. У найважчi часи голоду часто саме риба рятувала людей вiд смертi.

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Загальні збори у Кладьківці, Куликівська РДА, 12.02.2015
  2. ВРУ

ПосиланняРедагувати