Київський одноденний перепис (1874)
Київський одноденний перепис 1874 року — статистичний поіменний перепис народонаселення в Києва, здійснений 2 березня 1874 з ініціативи київського, подільського і волинського генерал-губернатора князя Олександра Дондукова-Корсакова силами Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. План проведення перепису підготувала 1873 спеціальна комісія, до її складу входили П. Чубинський (голова комісії), В. Антонович, В. Беренштам, Ф. Вовк та В. Рубінштейн.
| Київський одноденний перепис | |
| Країна |
 Російська імперія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Київ |
| Кількість населення | 127 251 осіб |
| Дата й час | 2 березня 1874 |
Організація ред.
Для проведення перепису були створені Розпорядчий комітет на чолі з головою відділу Російського географічного товариства Г. Ґалаґаном та Спостережний комітет з 29 членів відділу. Перепис, бюджет якого становив лише 4,5 тис. рублів, провели члени Спостережної ради, близько 450 реєстраторів (студенти) та 30 рахівників. Обробку матеріалів перепису та підготовку їх до друку здійснили П. Чубинський і С. Завойко. Перепис проводився за найновішими на ті роки науковими методиками і дав досить точну картину складу населення міста за мовним та віросповідним критеріями; за господарськими заняттями та рівнем освіти, а також дослідив міграційні чинники і стан житлового фонду.
Результати ред.
За даними перепису, населення міста з передмістями становило 127 251 особу. В тому числі у місті мешкало 116 774 осіб, а в передмістях — 10 477.
Частини міста в 1874 році за населенням[1]:
- Либідська частина — 20 908
- Плоська частина — 20 632
- Старокиївська частина — 19 377
- Печерська частина — 18 984
- Подільська частина — 15 518
- Лук'янівський квартал — 9606
- Дворцова частина — 6 885
- Куренівський квартал — 4664
- Власне Київ — 116 774
Передмістя Києва в 1874 році за населенням[1]:
- Солом'янка та Протасів Яр — 3 910
- Деміївка та Саперна слобідка — 3 554
- Шулявка — 2 003
- Байкова гора — 1 010
- Передмістя Києва — 10 477
Мова ред.
Рідна мова населення Києва за даними одноденного перепису 1874 р.[1]
- руська без уточнення наріччя — 48 437 (39,49 %)
- українська — 38 553 (31,43 %)
- євреї — 12 917 (10,53 %)
- великоруська — 9 736 (7,94 %)
- польська — 7 863 (6,41 %)
- німецька — 2 583 (2,11 %)
- французька — 369 (0,30 %)
- Враховувалися за національністю, а не мовою.
Внесення до анкети графи «малоруське наріччя» викликало полеміку в газеті «Киевлянин», газета по суті звинуватила Південно-Західний відділ Російського географічного товариства в штучному нав'язуванні населенню місцевого говору як особливої літературної мови. Від цього часу «Киевлянин» вів активну боротьбу з відділом та українофільством.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Обзор данных о населении г. Киева по однодневной переписи, произведенной в 1874 г. [Архівовано 1 Листопада 2013 у Wayback Machine.] — Реферат д. чл. П. П. Чубинского, читанный в годичном собрании Юго-Зап. Отдела 23 марта 1875 г.
Джерела та література ред.
- Любченко В. Б. Київський одноденний перепис 1874 [Архівовано 22 Квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Милько В. Київський одноденний перепис населення 2 березня 1874 р.: організація, проведення, результати. Український історичний збірник. 2012. Вип. 15. С. 85—93.