Відкрити головне меню

Київський будинок вчених — будівля в Києві по Володимирській вулиці, 45-А, центр інформації про досягнення науки та техніки, а також місце для спілкування з митцями.

Київський будинок вчених

Особняк родини Качал 02.JPG

50°26′52″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.447972° пн. ш. 30.515500° сх. д. / 50.447972; 30.515500
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Володимирська вулиця (Київ)
Дата будівництва  століття

Київський будинок вчених. Карта розташування: Київ
Київський будинок вчених
Київський будинок вчених
Київський будинок вчених (Київ)

Зміст

ІсторіяРедагувати

Збудований 1892 року за проектом архітектора Олександра Хойнацького на замовлення дружини інженера-технолога Володимира Качали, орендатора закладу штучних мінеральних вод, як двоповерховий з підвалом особняк з квартирою подружжя власників та офісними приміщеннями В. Качали.

У 1910—1911 роках перебудований під клубний заклад ліберальної інтелігенції «Київське громадське зібрання», з улаштуванням великої зали для концертів, лекцій і балів. Від 1920-х до початку 1940-х років — клуб медично-санітарних працівників. З повоєнних часів використовується як Київський будинок вчених.

Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 21.01.1986 № 49 будівлі надано статус пам'ятки архітектури[1].

Будинок має велику залу, блакитну, білу, зелену вітальні, в яких проводяться різноманітні наукові, освітні та культурно-просвітницькі заходи. Також у будинку діють клуби мистецтв, клуб туристів, клуб цікавих зустрічей. В будинку вчених відбуваються концерти, зокрема в рамках фестивалів «КиївМузикФест», «Прем'єри сезону», а також «Вікі-концерт»[2].

СекціїРедагувати

 
Учасники екологічного семінару після доповіді І. В. Загороднюка, ст. наук. співр. ННПМ НАН України, присвяченої проблемам захисту довкілля. Київський будинок вчених. На фото: модератор, доповідач та актив (22.11.2017).
  • Клуб академіків ім. М. М. Амосова
  • Людина та екологія, Керівник секції — к.ф.-м.н. В. А. Цибко.
  • Науковий семінар «Соціоніка», керівник — директор Міжнародного ін-ту соціоніки, доктор філософії О. В. Букалов.
  • Семінар «Методологія наукового пізнання».
  • Засідання Київського відділення Українського Біофізичного товариства. Керівник — д.ф.-м.н. С. Н. Волков.
  • Клуб «Всесвіт, простір, час». Керівник — к.т.н., голов. ред. журналу «Вселенная, пространство, время» С. П. Гордієнко.
  • Українознавчий клуб «Спадщина» (з 2012 «Наукова спадщина»), голова — д.ф.-м.н., професор, пров. наук. співр. Інституту фізики НАНУ В. А. Шендеровський. Клуб зареєстровано у січні 1988 року, першим фактичним керівником був І. О.Заєць
  • Вокально-оперна студія, керівник — Тамара Сергіївна Калустян.
  • Театральна студія — театр «У Білій вітальні». Художній керівник і режисер — заслужений працівник культури України А. П. Борічко.
  • Фольклорно-етнографічний ансамбль «Криниця», засновником якого є лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Л. І. Ященко.
  • Народна академічна хорова капела НАН України «Золоті ворота», засновник — заслужений артист України професор В. О. Мальцев.
  • Камерний оркестр Київського Будинку вчених НАН України, художній керівник та диригент Дмитро Болдін, диригент Катерина Косецька.
  • Ансамбль старовинної музики «Silva Rerum», керівник — Т. А. Трегуб.
  • Дитячий сектор

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати