Відкрити головне меню

Києво

село у Шибеницько-Книнській жупанії Хорватії

Ки́єво (хорв. Kijevo) — невелике село в Хорватії, у далматинській глибинці на південний схід від Книна. В адміністративному відношенні належить до Шибеницько-Книнської жупанії.

Києво
Kijevo
—  Село  —
Києво
Краєвид коло Києво
Краєвид коло Києво
Герб Києво
Герб
Координати: 43°58′ пн. ш. 16°21′ сх. д. / 43.967° пн. ш. 16.350° сх. д. / 43.967; 16.350
Країна Хорватія
Жупанія Шибеницько-Книнська
Уряд
 - Голова громади Іван Степан Баян (ХДС)
Площа
 - Повна 74,37 км²
Населення (2001)
 - Усього 533
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 22310
Телефонний код(и) 022
Веб-сайт: www.kijevo.hr
Києво. Карта розташування: Хорватія
Києво
Києво
Києвський стріляний Ісус
Відновлена церква Св. Міховіла в Києво, за XX ст. тричі розвалена до основи сербськими нападниками

РозташуванняРедагувати

Києво лежить попід горами Дінара в родючій долині біля витоку річки Цетіна. Село розташовано на автомагістралі національного значення D1 між містами Врліка та Книн.

ІсторіяРедагувати

У часи Першої світової війни загинули тридцять чотири жителі Києво.[1]

У Другу світову війну Києво ввійшло до складу Незалежної Держави Хорватія. Навесні 1942 року поселення було атаковано югославськими партизанами. У результаті нападу приблизно половина населення Києво вдалася до втечі і переселилася в Славонію і Срем.[2] 27 січня 1943 р. на Києво напали четники в той час, як у селі не було ніяких військових сил чи інших озброєних оборонців, що обернулося загибеллю 45 мирних жителів.[2] Всього в цій війні загинуло 209 мешканців Києво.[2]

Війна за незалежністьРедагувати

Києво зажило сумної слави в 1990 і 1991 роках у ході хорватської Війни за незалежність, ставши одним з перших населених пунктів, що піддалися найжорстокішому нападу сербських заколотників з утвореної ними Республіки Сербської Країни. Хорватське міністерство внутрішніх справ створило в Києво поліційну дільницю. Село тоді налічувало 1261 житель, 99,6% з яких — хорвати, але його оточували етнічно-сербські села Полача, Цівляне і Цетіна. Тому незабаром Києво було взято в кільце і в облогу сербськими військами Мілана Мартича, який 17 серпня 1991 року наказав спорудити барикади, щоб перепинити будь-який доступ до села. 18 серпня 1991 р. Мілан Мартич пред'явив ультиматум поліції і жителям Києво з вимогою покинути село.

Кінець-кінцем, 26 і 27 серпня 1991 року залишки Югославської Народної Армії (Армія Югославії) під командуванням полковника Ратко Младича, застосувавши важку артилерію, атакували село і вдерлися в нього, в результаті чого хорватські сили втекли до Дрніша. Решта хорватського населення покинула село після того, як артилерія знищила майже всі їхні оселі. Києво було зрівняно з землею, не вцілів жоден будинок. Кореспондент Белградського телебачення Весна Югович записала ці події. У зв'язку з цим прикладом етнічної чистки Мартича [3] і Младича [4] МТКЮ оголосив воєнними злочинцями. Мілана Мартича засуджено, тоді як Ратко Младич понад 15 років успішно переховувався від правосуддя, лише 26 травня 2011 р. його, нарешті, було викрито і схоплено.

НаселенняРедагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 417 осіб[5].

Динаміка чисельності населення громади[6]:

 


КліматРедагувати

Середня річна температура становить 11,38°C, середня максимальна – 25,52°C, а середня мінімальна – -3,96°C. Середня річна кількість опадів – 972 мм.[7][8]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 8,68 9,36 12,62 16,48 21,14 24,89 25,52 25,44 20,95 16,44 11,16 8,13
Середня температура, °C 2,38 3,04 6,30 10,15 14,83 18,57 21,14 21,05 16,55 12,06 6,76 3,73
Середній мінімум, °C −3,96 −3,28 −0,01 3,84 8,50 12,25 16,76 16,68 12,18 7,68 2,38 −0,65
Норма опадів, мм 76 70 74 85 71 73 52 62 89 102 119 99
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.72 1.98 2.22 2.20 1.98 1.75 1.75 1.60 1.70 1.72 1.95 1.95
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5276 7988 11651 16017 19936 22301 24015 21023 15669 10221 5717 4483
Джерело: [7][8]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pg. 18)
  2. а б в Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pgs. 21-22)
  3. http://www.icty.org/x/cases/martic/cis/en/cis_martic_en.pdf
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудень 2002. Процитовано 16 грудень 2002. 
  5. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  6. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  7. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  8. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

ПосиланняРедагувати