Кишковий сік продукують спеціальні залози, розташовані в слизовій оболонці кишечнику.

У дорослої людини виділяється 2-3 літри кишкового соку за добу. Як у будь-якому іншому травному соку, головним компонентом кишкового соку є травні ферменти. Найважливіші з них — пепсин(розщеплює білки), ліпаза(продовжує гідроліз жирів) та амілази (розщеплюють вуглеводи).

Кише́чник або кишківни́к (лат. Intestinum) — у хребетних тварин — травний тракт від шлунка до відхідника. Тонкий кишечник людини має 5 м завдовжки і 4 см в діаметрі і складається з дванадцятипалої, порожньої і клубової кишок; товста кишка має в довжину 2 м, 6 см в діаметрі і складається зі сліпої, ободової, сигмоподібної і прямої кишок. Обидва є м'язовими трубами, внутрішній шар містить лужний травний сік, нервові закінчення, кровоносні судини. Вміст кишківника повільно просувається за допомогою перистальтики (хвилеподібного руху). Кишечником також іноді називають нижній відділ травного тракту безхребетних. Стінки: зсередини: багатошаровий слизовий епітелій; внутрішня стінка: тонкий шар гладких м'язів; ззовні: сполучна тканин.

Magendarmkanal.JPG Схема будови шлунково-кишкового тракту людини: 1 — Стравохід, 2 — Шлунок, 3 — Дванадцятипала кишка, 4 — Тонка кишка, 5 — Сліпа кишка, 6 — Апендикс, 7 — Товста кишка, 8 — Пряма кишка, 9 — Анус Латинська назва Apparatus digestorius

Травний каналРедагувати