Кисіль Олександр Григорович
| Кисіль Олександр Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Кисельов Олександр Григорович | |||
| Народився |
15 (27) березня 1889 Красилівка | |||
| Помер |
28 листопада 1942 (53 роки) радянський концентраційний табір | |||
| Громадянство |
 Російська імперія → .svg){kind=small} УНР →  СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет | |||
|
| ||||
Олекса́ндр Григо́рович Кисі́ль, справжнє прізвище Кисельов (* 15 (27) березня 1889, Красилівка — нині Чернігівська область — 28 листопада 1942, у інших джерелах — 28 листопада 1937) — український театральний діяч та театрознавець.
Життєпис ред.
Після смерті батька жив з матір'ю, яка вчителювала по селах, потім в Чернігові. Навчався в Чернігівській гімназії, великий вплив на нього справив учитель літератури П. Дебогорій-Мокрієвич — викладав культуру мови і дикцію — родич народовольця В.Дебогорія-Мокрієвича), в часі навчання гостював у М.Коцюбинського.
По закінченні гімназії навчався в Петербурзькому університеті на словесному відділі історико-філологічного факультету, відвідував семінари академіка О. Шахматова, дипломну роботу писав під керівництвом професора С. Венгерова.
Закінчив університет 1912, працював учителем у гімназіях Санкт-Петербурга; був членом і скарбником «Благодійницького товариства видання загальнокорисних та дешевих книг для народу».
1915 в Чернігові вийшла його праця «Украинский вертеп» (перевидано в 1918). Від 1917 жив в Україні, викладав у київських гімназіях, з початку 1918 читав курс історії українського театру та драми в Київському музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка, та на інструкторсько-режисерських курсах «Дніпросоюзу».
В 1920—1922 роках вчителював у селі Криве на Житомирщині, створив театральний гурток, був режисером і актором. Повернувшись до Києва, викладав українську мову та літературу на робітничому факультеті Київського політехнічного інституту, вів курс історії українського театру в Київському музично-драматичному інституті. Тоді ж очолював театральну секцію Інституту української мови ВУАН та працював у театральному музеї ВУАН. У часі роботи при музеї працював над розширенням його експозицій — разом з Северином Паньківським
В працях з історії українського театру писав про п'єсу Шевченка «Назар Стодоля». Є автором статті «Театр і Шевченко» — 1923.
Видані його твори —
- «Шляхи розвитку українського театру» — 1920,
- «Український театр» — 1925, «Книгоспілка», [Архівовано 19 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
- «Український актор Карпо Соленик» — 1925,
- «Український театр» — 1968.
- Кисіль О. Український актор Карпо Соленик (1811—1851): життя і творчість / Ол. Кисіль. — Київ: Рух, 1928. — 72 с. — (Український театр ; № 1). [Архівовано 19 Лютого 2019 у Wayback Machine.]
1937 року репресований, загинув у концтаборі.
Пам'ять ред.
У 2021 його доля представлена на фотодокументальній виставці про репресованих театральних діячів «Імена, викреслені з афіш», що експонується при вході на територію Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».[1]
Примітки ред.
- ↑ Світлана Чорна (15 травня 2021). Імена, викреслені з афіш. Голос України. Архів оригіналу за 5 Серпня 2021.
Джерела та література ред.
- П. В. Голобуцький, О. В. Зорька. Кисіль Олександр Григорович [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 304. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 202—203 . http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 Березня 2019 у Wayback Machine.]
- Р. Я. Пилипчук. Кисіль Олександр Григорович [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- УРЕ [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03 [Архівовано 13 Січня 2016 у Wayback Machine.]
- Шевченківський комітет [Архівовано 9 Березня 2014 у Wayback Machine.]
- ЕСУ [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |