Киселяк (босн. і хорв. Kiseljak, серб. Кисељак) — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, у Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади.

Місто
Киселяк
Kiseljak
Panorama Kiseljaka09211.JPG
Панорама Киселяка
Герб
Герб

Координати 43°56′35″ пн. ш. 18°04′38″ сх. д.H G O

Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Середньобоснійський
Муніципалітет Кіселяк
Межує з

сусідні нас. пункти
Бусовача ?
Голова громади Младен Мишурич-Рамляк[1] (ХДС БіГ)
Площа 3,58 км²
Висота центру 470  м
Населення 3773 особи (2013)
Густота населення 1053,91  осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +387 30
Поштовий індекс 71 250
Статистичний номер
населеного пункту
125067[2]
GeoNames 3198138
OSM 2528148 ·R (Середньобоснійський кантон)
Офіційний сайт www.kiseljak.ba  (босн.)
Киселяк. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Киселяк
Киселяк
Киселяк (Боснія і Герцеговина)

Місто відоме своєю лікувальною водою, якій і завдячує назвою.

ГеографіяРедагувати

Містечко має вигідне положення — в котловині, біля гирла трьох річок (Лепениця, Фойничка і Крешевка), серед мальовничої природи, на роздоріжжі, де перехрещуються шляхи, що сполучають всі куточки Серединної Боснії.

Киселяк із-поміж інших міст Боснії і Герцеговини особливо вирізняє його мінеральна вода — киселяк, як її називають місцеві жителі. Вже сама назва міста говорить про важливість цього природного явища. Ніхто донині точно не знає, коли в районі сьогоднішнього Киселяка забризкали з-під землі перші струмені мінеральної води з природним вуглекислим газом, але відомо, що понад сто років тому, вивчивши всі мінеральні джерела Боснії і Герцеговини, придворний радник із Відня професор д-р Людвіг заявив, що «киселяк» із Киселяка з уваги на його склад посідає чільне місце серед європейських мінеральних вод.

ІсторіяРедагувати

Найдавніші сліди людської діяльності на території Киселяка сягають ранньої кам'яної доби. Навколо містечка є чимало археологічних знахідок, як давньоримських, так і середньовічних. Щодо останніх, то це здебільшого сотні надгробних каменів. У середні віки ця територія належала до округу Лепениця, про що було вперше згадано 1244 року. Сам Киселяк уперше згадується у подорожніх записах словенського письменника Бенедикта Курипешича в 1531 році. Німецький геолог Амі Буе, вперше відвідавши Киселяк 1836 року, а потім у 1838 році, повідомляв про смачну місцеву мінеральну воду і наплив гостей у місті, яке, до речі, у давнину німці називали «Зауербрунен» (нім. Sauerbrunnen — «кисле джерело»). Про цілющі властивості води тутешніх джерел першим розказав у 1659 році у своїй «книзі подорожей» турецький мандрівник Евлія Челебі.

Після австро-угорської окупації Киселяк розвивався здебільшого як курортне містечко і центр торгівлі та ремесел. Відразу після Першої світової війни місто пережило застій, але у тридцятих роках знову відродилося як оздоровниця. Після Другої світової війни Киселяк набуває чіткіших рис містечка і стає центром відносно великої області.

Киселяк у нинішньому вигляді — це порівняно молоде місто, що розрослося завдяки джерелам мінеральної води, які зумовлюють його розвиток як туристично-курортного центру.

Перед Боснійською війною, за переписом 1991 року, у містечку проживало 60 % хорватів і 29 % босняків. Наприкінці 1991 з огляду на загрозу війни, яка насувалася невідворотно, місцеві хорвати самоорганізувалися для збройної боротьби за свої права. Місто стало ареною тривалих боїв між Армією Республіки Боснії і Герцеговини та Хорватською радою оборони, з яких остання вийшла переможцем.

ПриміткиРедагувати

  1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Kiseljak. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 Жовтня 2017. Процитовано 27. 11. 2016. 
  2. Naselje Kiseljak. nasbih.com. Процитовано 27. 11. 2016. 

ПосиланняРедагувати