Кирчів Богдар
Богдар (Богдан, Теодор) Олексійович Кирчів (12 червня 1856, Корчин, Стрийський повіт — 19 жовтня 1900, Довге, Стрийський повіт) — священник УГКЦ, український письменник, поет, громадський і політичний діяч.
| о. Богдар (Богдан) Кирчів | ||||
|---|---|---|---|---|
| Богдар Кирчів | ||||
 о. Богдар Кирчів | ||||
| Ім'я при народженні | Богдан Олексійович Кирчів | |||
| Народився |
12 червня 1856 Корчин, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (тепер — Сколівський район, Львівська область, Україна  ) | |||
| Помер |
19 жовтня 1900 (44 роки).svg){kind=small} Довге, Стрийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія(тепер — Стрийський район, Львівська область, Україна ) | |||
| Громадянство |
Австро-Угорщина | |||
| Національність | Українець | |||
| Діяльність | письменник, поет, священик УГКЦ, публіцист, громадський діяч | |||
| Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1882—1900 | |||
| Жанр | вірш | |||
| Magnum opus | «Крилець» | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Богдар Кирчів народився 12 червня 1856 р. в с. Корчин (тепер — Сколівський район, Львівська область) у селянській родині.
У 1881 р. закінчив гімназію у Львові. У 1881–1886 роках навчався у Львівській духовній семінарії, де був одним із активних організаторів українського громадсько-культурного руху, ініціатором проведення там заходів на пошану Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, Олександра Кониського. Активний діяч студентського товариства Академічне братство.
Після закінчення семінарії та прийняття ієрейського свячення 20 листопада 1886 р. Богдар Кирчів став парохом спочатку у с. Лоп'янка (тепер — Рожнятівський район, Івано-Франківська область), а згодом — у с. Лисятичі (тепер — Стрийський район, Львівська область). 1890–1900 рр. парох у с. Довге (тепер — Стрийський район, Львівська область) і Моршин Стрийського деканату. Разом з пастирською діяльністю проводив на Стрийщині освітню і громадсько-політичну діяльність.
Підтримував особисті й ділові зв'язки з Іваном Франком. 1884 р. Іван Франко перебував у родинній хаті Богдара Кирчіва у Корчині. Влітку 1900 р. Іван Франко відвідував Богдара Кирчіва у с. Довге, про цю подорож розповідає у статті «Із наукових записок по краю».
Богдар Кирчів передав Іванові Франку власні книги, документи, стародруки та рукописи, який в свою чергу передав їх бібліотеці Наукового товариства імені Шевченка.
Помер 19 жовтня 1900 р. та похований у с. Довге (тепер — Стрийський район, Львівська область).
Родина ред.
- Павло Кирчів (1862—1916) — український письменник, педагог, громадський і культурний діяч.
- Констянтин Кирчів (1865—1937) — український громадський і культурний діяч в США, обидва — рідні брати Богдара Кирчіва.
Вшанування ред.
На честь о. Богдара Кирчіва названа вулиця у м. Моршині, відкрито меморіальну дошку на церкві Св. Миколая у с. Довге.
Доробок ред.
Богдар Кирчів — автор слів пісні «Крилець» — «улюблена пісня, майже гімн Стрийщини»[1] у міжвоєнний період (1919—1939 рр.). Музику на слова пісні написав композитор В. Матюк.
Творчість ред.
Богдар Кирчів — поет-лірик. Першими друкованими творами Богдара Кирчіва були ліричний вірш «Дивоцвіт» (написаний під час навчання в гімназії) та вірш «Спомин: в пам'ять XXI роковин смерті незабутнього Тараса Шевченка» (10 березня 1882 р.). Б. Кирчів — автор віршів: «Пісня вечірня», «В гаю зеленім», «Крилець» та ін.
Деякі з віршів Богдара Кирчіва були покладені на музику композиторами Віктором Матюком і Остапом Нижанківським, стали популярними солоспівами і хоровими творами («Пісня вечірня», «В гаю зеленім», «Крилець» та ін.).
Крилець
Крилець, крилець, соколе, дай!
Полину, злечу в рідний край.
Де рідна хата, наче у віночку, Сади довкола, гори і горбочки, Стрия цвітучі береги, Ліси, діброви, гай, луги, А верхи гір сягають зір!…
Б. Кирчів — ініціатор видання збірки хорових творів українських композиторів «Кобзар» 1885, у якому вперше в Галичині були надруковані твори Миколи Лисенка. Б. Кирчів підготував пісенник «В гаю зеленім. Руський співаник» 1888. Збирав фольклор, переклав для українського театру «Руська Бесіда» лібрето оперети «Бідний Джонатан» Карла Міллекера 1892.
Примітки ред.
- ↑ Стрийщина. Історико-мемуарний збірник. — Нью-Йорк — Торонто — Париж — Сидней, 1990. — С. 7.
Література ред.
- о. Богдар Кирчів. Некролог // Літературно-науковий вісник. — Львів, 1901. — т. 13, кн. 1.
- Кирчів Р. Один з подвижників (о. Богдар Кирчів). — Дрогобич, 1996.
Посилання ред.
- Тексти творів
- Крилець! Слова: Богдан Кирчів; Музика: Віктор Матюк [Архівовано 3 Січня 2010 у Wayback Machine.]
- Інші посилання
- Кирчів Богдар — Інститут історії України Національної академії наук України [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Один з подвижників (про о. Богдара Кирчіва)
- Проект anthropos.org.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- Проект «Українці в світі» [Архівовано 22 Вересня 2013 у Wayback Machine.]