Кириченко Раїса Опанасівна

українська співачка

Раїса Опанасівна Кириченко (до шлюбу Корж, 14 жовтня 1943, Корещина, Полтавська область — 9 лютого 2005, Київ, Україна) — українська співачка, член Комітету Національних премій України ім. Шевченка (вересень 1999 — жовтень 2001), Герой України.

Кириченко Раїса Опанасівна
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яРаїса Опанасівна Корж[1]
Дата народження14 жовтня 1943(1943-10-14)
Місце народженняГлобинський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті9 лютого 2005(2005-02-09) (61 рік)
Місце смертіКиїв, Україна
Причина смертісерцево-судинні захворювання
Роки активності19622004
ГромадянствоСРСР і Україна
Професіїспівачка
ОсвітаХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Співацький голосМецо-сопрано
Інструментивокал[d]
Жанринародна та естрадна музика
Колективи«Чураївна»
Нагороди

Герой України (орден Держави) — 2003

Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
ПреміїНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1986
Звання
Народний артист УРСР— 1979Заслужений артист УРСР— 1973
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народилася 14 жовтня 1943 року в селі Корещина. Першу співочу практику пройшла у Землянківській школі, у громадському житті якої брала участь.

Почала працювати у колгоспі, співала в хорі доярок. Одного разу в село приїхав хор Кременчуцького автозаводу, де спів Раїси почув керівник колективу — Павло Оченаш, який у січні 1961 року запросив її до колективу.

Працювала на Кременчуцькому автомобільному заводі, де і закінчила заочно десятирічку. Не отримувала спеціальної музичної освіти (закінчила Харківський інститут мистецтв лише в кінці 1980-х).

Починаючи з 1962 року співала в ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії, там і познайомилась з баяністом Миколою Кириченком, з яким 15 грудня 1963 року одружилася. На запрошення керівника ансамблю «Льонок», Анатолія Пашкевича, сім'я Кириченків переїхала до Житомира. З часом, коли у 1968 році Пашкевич очолив Черкаський народний хор, то члени сім'ї Кириченків увійшли до його складу.

У 1979 році Раїсі Кириченко було присвоєно звання Народної артистки УРСР.

У 1983 році у Черкасах для неї був створений фолк-ВІА «Росава» (керівник М. Петрина), та непорозуміння з керівництвом філармонії призводять до того, що У 1987 році Раїса Кириченко повертається до Полтави. Тут у неї виникла власна команда «Чураївна»; після успіху пісні «Пане полковнику» в її репертуарі з'являється все більше поп-шлягерів, вона записується в студії гурту «Фристайл». У світ виходять два компакт-диски Раїси Кириченко — «Долі моєї село» та «Цвіте черемшина».

З вересня 1994 року Раїса Кириченко працювала викладачкою відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.

У 1995 році після гастролей в Канаді Раїсу Кириченко почали турбувати нирки. Від'їжджає до Німеччини у листопаді 1996 року, де її чотири місяці готували до операції. 12 червня 1998 року в Україні співачці пересадили нирку.

У 1999 році за самовіддану працю, високу професійну майстерність та активну громадянську позицію нагороджена «Орденом княгині Ольги».

Після довгої хвороби у 2000 році співачка переїхала до Києва.

Влітку 2002 року, стараннями Раїси Кириченко у її рідному селі Корещина було збудовано церкву та відремонтовано сільську школу, яка отримала статус середньої.

У 2003 році написала книгу спогадів «Я козачка твоя, Україно».

31 жовтня 2003 року, Указом президента України «за видатний особистий внесок у справі збереження та примноження національної пісенної спадщини та багаторічну творчу діяльність» Раїсі Кириченко присвоєно звання «Герой України» з врученням Ордена Держави.

У неї не було другорядних пісень, кожна ставала популярною. «Чураївна», «Я козачка твоя», «Жіноча доля», «Мамина вишня» — всі ці пісні відомі не тільки в Україні. Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру, Тунісу та інших країн світу, а також у штаб-квартирі ООН.

Майже рік жила без однієї нирки (2004-2005). 1 лютого 2005 року в Національному інституті хірургії та трансплантології Раїсі Кириченко зробили операцію на серці, яке постраждало внаслідок лікування медикаментами, які вона приймала для лікування нирок. Але операція не допомогла.

9 лютого 2005 року Раїса Кириченко померла через хворобу серця у 61-річному віці. Похована в с. Корещина Глобинського району Полтавської області (поруч із могилою її матері, як вона заповіла).

Віхи творчості

ред.

Дискографія

ред.

Альбоми

ред.

Збірки

ред.

Пам'ять

ред.

Ім'ям Раїси Кириченко названа Землянківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, на подвір'ї якої їй встановлено пам'ятник восени 2008 року на відзначення 65-річчя з дня народження співачки. Щороку 14 жовтня Землянківська школа гостинно запрошує шанувальників творчості Раїси Кириченко на пісенне свято «Голос рідної землі». У жовтні 2006 року в стінах школи відкрито світлицю Раїси Кириченко.

У селі Корещина на її честь споруджено церкву, а 13 жовтня 2005 року на батьківській хаті Раїсі Кириченко відкрили меморіальну таблицю.[2] У 2018 році відкрито Музей-садибу Раїси Кириченко «Мамина вишня».

Стараннями друзів Раїси Кириченко — Володимира Пащенка, Миколи Ляпаненка, Олексія Чухрая — відкрито музей Раїси Кириченко у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка.

У Полтаві:

Вулиці, названі на честь Раїси Кириченко, є також в Гребінці, Кременчуці, Черкасах, а також в селах Полтавщини — Рунівщина та Святилівка.

У Києві на фасаді будинку, де у 1997–2005 роках мешкала Раїса Кириченко (вулиця Січових Стрільців № 40), їй встановлено меморіальну таблицю. У Черкасах біля будівлі обласної філармонії у 2018 році встановлений пам'ятник.[3]

Дослідження творчості

ред.

Кандидатка мистецтвознавства Ярослава Руденко у 2019 захистила дисертаційну роботу «Творчість Раїси Кириченко у контексті музично-пісенного мистецтва Полтавщини (кінець ХХ — початок ХХІ ст.)».

Нагороди та звання

ред.
  • Герой України (31.10. 2003 — за видатний особистий внесок у збереження та збагачення української національної пісенної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність).
  • Нагороджена орденами княгині Ольги; III ступеня (03. 1998), II ступеня (03. 1999) і I ступеня (03. 2001).
  • Лавреатка Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986).
  • Народний артист УРСР (1979).
  • Заслужений артист УРСР (1973).

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. www.ukrgeroes.com.ua. Архів оригіналу за 3 Лютого 2018. Процитовано 2 Лютого 2018.
  2. а б На Полтавщині у селі Корещина відкрили меморіальну дошку на садибі народної артистки Раїси Кириченко... radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 14 жовтня 2005. Архів оригіналу за 1 Березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  3. У Черкаській філармонії відкрили три меморіальні знаки відомим українським митцям (фото). Вікка. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 30 Червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.

Джерела та література

ред.