Кирило Габуріч
Кирило Васильович Габуріч (рум. Chiril Gaburici; нар. 23 листопада 1976, Логенешть, Молдавська РСР, СРСР) — молдовський державний діяч, економіст, підприємець. 18 лютого 2015 парламентом Молдови затверджений на посаді прем'єр-міністра країни[1].
Кирило Габуріч рум. Chiril Gaburici | |
---|---|
молд. Chiril Gaburici | |
10-й Прем'єр-міністр Молдови | |
18 лютого 2015 — 12 червня 2015 | |
Президент | Ніколае Тімофті |
Попередник | Юріє Лянке |
Наступник | в.о. Наталія Герман |
Народився | 23 листопада 1976 (48 років) Логенешть, Котовський район, Молдавська РСР, СРСР |
Відомий як | бізнесмен, політик, економіст |
Країна | Молдова |
Освіта | Слов'янський університет |
Alma mater | Slavonic University of Moldovad |
Політична партія | Безпартійний |
У шлюбі з | Ірина Габуріч |
Діти | двоє |
gov.md | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народився 23 листопада 1976 в селі Логенешть, Котовського району, МРСР. За твердженням політика Валерія Сахарняну, предки Габуріча були етнічними вірменами, що перебралися в Бессарабію разом з Емануелем Мірзаяном[2].
Закінчив економічний факультет Слов'янського університету в Кишиневі.
У 2001–2003 був представником відділу регіональних продажів оператора стільникового зв'язку Moldcell, де відповідав за розвиток оператора на півночі країни. Потім до 2004 працював начальником відділу регіональних продажів Moldcell. З травня 2004 до жовтня 2008 був директор департаменту продажів Moldcell. 1 листопада 2008 узявся до виконання обов'язків генерального директора Moldcell.
У 2012 перебрався в Азербайджан, де очолив Azercell Telekom. У грудні 2014 добровільно покинув пост президента компанії.
14 лютого 2015 декретом президента Молдови Ніколае Тімофті призначений кандидатом на пост прем'єр-міністра країни. 18 лютого за уряд Габуріча проголосували 60 (зі 101) депутатів парламенту.
Особисте життя
ред.Разом з дружиною Іриною виховує двох синів[3].
Володіє румунською, російською, англійською та французькою мовами[4]. Грає на гітарі. Захоплювався автомобільним спортом, брав участь у професійних перегонах та ралі. Очолює Національний клуб автоспорту[4].
Кабінет Габуріча
ред.- Прем'єр-міністр:
- Кирило Габуріч
- Віце-прем'єр, міністр економіки:
- Стефан Крістоф Бріде (Stephane Christophe Bride)
- Віце-прем'єр, міністр закордонних справ та європейської інтеграції:
- Віце-прем'єр з реінтеграції:
- Віктор Осипов
- Міністр фінансів:
- Анатол Арапу
- Міністр юстиції:
- Володимир Гросу
- Міністр внутрішніх справ:
- Олег Балан
- Міністр оборони:
- Віорел Чиботару
- Міністр регіонального розвитку та будівництва:
- Василе Битке
- Міністр сільського господарства та харчової промисловості:
- Іон Сула
- Міністр транспорту та дорожньої інфраструктури:
- Василе Ботнар
- Міністр навколишнього середовища:
- Серджиу Паліховіч
- Міністр освіти:
- Мая Санду
- Міністр культури:
- Моніка Бабук
- Міністр праці, соціального захисту та родини:
- Руксанди Главан
- Міністра охорони здоров'я:
- Мірча Бугу
- Міністр молоді та спорту:
- Сергій Афанасенко
- Міністр інформаційних технологій та комунікацій:
- Павло Філіп
- Президент академії наук Республіки Молдова:
- Глава АТО Гагаузія (Башкан Гагауз Ери) :
Примітки
ред.- ↑ Премьером Молдавии стал специалист по сотовой связи. Азербайджана. Архів оригіналу за 20 Лютого 2015. Процитовано 20 Березня 2015.
- ↑ О предках Кирилла Габурича рассказал депутат. РИА «ДНЕСТР». 18 февраля 2015. Архів оригіналу за 20 Лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ Rodica Trofimov, Rodica Bileţchi, Irina Tribusean, Marcel Toma. . — № 78.
- ↑ а б Рая Аббасова (16 Января 2014). Новый бакинец Кирилл Габурич. Интервью с генеральным директором Azercell Telecom. Boutique Baku. Архів оригіналу за 19 Лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.