Відкрити головне меню

Іван Андрійович Киреєнко
Народився 5 (17) вересня 1879(1879-09-17)
Бахмач
Помер 21 травня 1971(1971-05-21) (91 рік)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Київський політехнічний інститут
Сфера інтересів будівельні матеріали і технологія бетону
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
У шлюбі з Киреєнко Катерина Віталіївна

Іван Андрійович Киреєнко (5 (17) вересня 1879(18790917), Бахмач — 21 травня 1971, Київ) — український радянський вчений у галузі будівельних матеріалів і технології бетону, доктор технічних наук1948 року), професор, академік Академії архітектури і будівництва УРСР[1], заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1959 року).

БіографіяРедагувати

Народився 5 (17 вересня) 1879 року в містечку Бахмачі (тепер місто Чернігівської області). Його батько був родом з обіднілої української старшини. Середню освіту здобув у Чернігівській гімназії. У 1909 році закінчив Київський політехнічний інститут. Навчання у професорів Є. О. Патона, К. Г. Дементьєва, С. П. Тимошенка. Став одним із перших у Російській імперії студентів-будівельників, що спеціалізувалися на вивченні нового будівельного матеріалу — залізобетону.

Після закінчення інституту працював на будівництві шляхів та інженерних споруд у Київському окрузі шляхів. В 19131971 роках викладав у вузах Києва. У 1930-х роках очолював Київський інженерно-будівельний інститут[2]. Брав участь у спорудженні багатьох ГЕС Радянського Союзу.

 
Могила Івана Киреєнка

Помер в Києві 21 травня 1971 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 21).

Наукова діяльністьРедагувати

Автор праць з питань технології бетонних, кам'яних і штукатурних робіт в зимових умовах, раціональних методів підбору складу бетону, теорії застосування дрібних пісків у бетонах. Видав понад 40 монографій. Підготував 10 кандидатів наук[3].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати