Відкрити головне меню

Кирій Іван Фадійович (4 січня 1876, Чернігівська губернія — до 1961, Абондан, Франція) — старшина Дієвої армії УНР, (ймовірно брат генерал-хорунжого армії УНР Кирея Василя Тадейовича).

Кирей Іван Тадейович (Фадійович)
Kyriy Ivan.jpg
Іван Кирей
Народження 4 січня 1876(1876-01-04)
Російська імперія Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть до 1961
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання Imperial Russian Army Col 1917 h.png Полковник
старшина Дієвої армії УНР
Командування начальник частини пороху, хімічного майна та вибухових речовин Головного артилерійського управління Дієвої армії УНР
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

ЖиттєписРедагувати

Народився 4 січня 1876 на Чернігівщині, (ймовірно в Батурині).

НавчанняРедагувати

Закінчив Оренбурзький Неплюєвський кадетський корпус та Костянтинівське артилерійське училище (1896).

На службі в Російській арміїРедагувати

Служив у 9-й артилерійській бригаді (Полтава), у складі якої брав участь у Російсько-японській та Першій світовій війнах. З 16 липня 1914 р. очолював батарею 9-ї бригади. Згодом був переведений на посаду командира 4-ї батареї 60-ї артилерійської бригади у ранзі підполковника.

3 6 березня 1917 р. — командир дивізіону 9-ї артилерійської бригади. За Першу світову війну одержав усі ордени до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, Георгіївську зброю (23 січня 1917 р, за бій 18 січня та 21 січня 1915 р.). Останнє звання у російській армії — полковник.

На службі УкраїніРедагувати

У складі 9-ї артилерійської бригади перейшов на службу Центральній Раді. З 19 травня 1918 р — командир 2-го дивізіону 12-ї легкої гарматної бригади Армії Української Держави. З січня 1919 р. — помічник командира Окремого Стрілецького Запорізького куреня з господарчої частини Дієвої армії УНР. З 18 лютого 1919 р — старшина для доручень Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР. З 28 березня 1919 р. до жовтня 1919 р. — начальник частини пороху, хімічного майна та вибухових речовин Головного артилерійського управління Дієвої армії УНР.

З 1923 р. жив на еміграції у Франції.

ДжерелаРедагувати