Кириличні абетки
Cyrillic letter Ng.svg
Слов'янські:
Білоруська
Болгарська
Сербська
Македонська
Російська
Українська
Чорногорська
Неслов'янські:
Казахська
Киргизька
Монгольська
Таджицька
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
* Зазначені тільки офіційні
алфавіти держав-членів ООН.
Детальніше тут.

Сучасна киргизька мова використовує два варіанти офіційної писемності. Перший з них, заснований на кирилиці, використовується на території Киргизької Республіки і в країнах колишнього СРСР. Другий варіант писемності, базується на арабському алфавіті перського варіанту, використовується на території Китайської Народної Республіки, Афганістану та інших азійських країн.

Арабський алфавітРедагувати

Арабський алфавіт використовувався для киргизької мови в СРСР з 1923 до 1928 років. Це був перший алфавіт розроблений власне для киргизької мови.

ا ب پ ت ث ج چ د
ر ز س ش غ ق ی گ
ڴ ک م ن و ۇ ه ل
ي ء

ЛатиницяРедагувати

У рамках процесу латинізації киргизьку абетку в 1928-му було переведено на латинську основу, з метою полегшення лікнепу серед киргизів та подальшій інтернаціоналізації народів:

A a B в C c Ç ç D d E e F f G g
Ƣ ƣ H h I i J j K k L l M m N n
Ŋ ŋ O o Ɵ ɵ P p Q q R r S s Ş ş
T t U u V v X x Y y Z z Ь ь

В 1938 у в алфавіт була введена літера Ƶ ƶ, а буква H h виключена.

КирилицяРедагувати

 
Киргизький алфавіт

Киргизький кириличний алфавіт, прийнятий в 1940-му, містить 36 букв. Літери ф, ц, в, ъ, ь використовується тільки в запозичених зі східнослов'янських мов словах, які пишуться відповідно до правил первинної орфографії (це стосується в основному російських слів).

А а Б б В в Г г Ғ ғ Д д Е е Ж ж
Җ җ З з И и Й й К к Қ қ Л л М м
Н н Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т
У у Ү ү Ұ ү Ф ф Х х Ц ц Ч ч
Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Співвідношення між різними абетками киргизької мови.

Кирилиця Киргизька
назва
Арабська абетка
(КНР)
[1]
Транслітерація Латиниця
(1928—1940)
МФА
А а а ا A a A a /ɑ/
Б б бе ب B b B в /b/, [w], [v]
В в ве ۋ V v V v /v/
Г г ге گ
ع*
G g G g, Ƣ ƣ /ɡ/ [ʁ]
Д д де د D d D d /d/
Е е e ه E e E e /je/, /e/
Ё ё ё يو Yo yo Yo yo /jo/
Ж ж же ج J j Ç ç (Ƶ ƶ [2]) /dʒ/
З з зе ز Z z Z z /z/
И и и ى İ i I i /i/
Й й ий ي Y y J j /j/
К к ка ك
ق*
K k K k, Q q /k/, [q], [χ]
Л л эл ل L l L l /l/
М м эм م M m M m /m/
Н н эн ن N n N n /n/
Ң ң ың ڭ Ñ ñ Ŋ ŋ /ŋ/
О о о و O o O o /o/
Ө ө ө ۅ Ö ö Ɵ ɵ /ø/
П п пе پ P p P p /p/
Р р эр ر R r R r /r/
С с эс س S s S s /s/
Т т те ت T t T t /t/
У у у ۇ U u U u /u/
Ү ү ү ۉ Ü ü Y y /y/
Ф ф эф ف F f F f /f/
Х х ха ح H h X x (H h [3]) /χ/ (=/k/)
Ц ц це تس C c Ts ts /ʦ/
Ч ч че چ Ç ç C c /tʃ/
Ш ш ша ش Ş ş Ş ş /ʃ/
Щ щ ща - Şç şç Şc şc /ʃtʃ/, /ʃː/
Ъ ъ ажыратуу белгиси - - - -
Ы ы ы ى İ i Ь ь /ɯ/
Ь ь ичкертүү белгиси - - - -
Э э э ه É é E e /e/
Ю ю ю يۋ Yu yu Yu yu /ju/, /jy/
Я я я يا Ya ya Ya ya /ja/, /jɑ/
  • К + а, о, у, ы ك => ق
  • Г + а, о, у, ы گ => ع

ПрикладиРедагувати

Стаття 1 Загальної декларації прав людини киргизькою:[4]

Кирилиця Арабський алфавіт Латиниця Український переклад
Бардык адамдар өз беделинде жана укуктарында эркин жана тең укуктуу болуп жаралат. Алардын аң-сезими менен абийири бар жана бири-бирине бир туугандык мамиле кылууга тийиш. باردىق ادامدار ۅز بەدەلىندە جانا ۇقۇقتارىندا ەركىن جانا تەڭ ۇقۇقتۇۇ بولۇپ جارالات.۔ الاردىن اڭ-سەزىمى مەنەن ابئيىرى بار جانا بئرى-بئرىنە بئر تۇۇعاندىق مامئلە قىلۇۇعا تئيىش. Bardık adamdar öz bedelinde jana ukuktarında érkin jana teñ ukuktuu bolup jaralat. Alardın añ-sezimi menen abiyiri bar jana biri-birine bir tuugandık mamile kıluuga tiyiş. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

ПриміткиРедагувати

  1. Kyrgyz alphabet, language and pronunciation(англ.)
  2. Введена в 1938 році
  3. Виключена в 1938 році
  4. Загальна декларація прав людини киргизькою(киргиз.)

ПосиланняРедагувати