Кипріян Борисевич
Кипріян Борисевич (в миру Борис Борисевич, 15 серпня 1903, Холм, Люблінська губернія — 14 грудня 1980, Саут-Кейнан, Пенсільванія, США) — релігійний діяч у США українського походження. Архієпископ Філадельфійський та Пенсильванський невизнаної Православної Церкви в Америці Московської патріархії.
| Кипріян Борисевич | |
 | |
| Альма-матер: | Волинська православна богословська академія, Студіум православного богослов’я і Варшавський університет |
|---|---|
| Діяльність: | архієпископ |
| Ім'я при народженні: | Борис Борисевич |
| Народження: | 28 серпня 1903 Холм, Люблінська губернія, Російська імперія |
| Смерть: | 15 грудня 1980 (77 років) Саут-Кейнан, Вейн, Пенсільванія, США |
| Похований: | St. Tikhon's Orthodox Monastery (South Canaan, Pennsylvania)d |
Брат архієпископа Варлаама Борисевича.
Життєпис ред.
Народився 15 серпня 1903 в місті Холм (тоді в складі Російської імперії, нині — в межах Польщі)[1].
У 1916 закінчив школу в Кременці, після чого вступив до Кременецького духовного училища, яке закінчив у 1919. На той час ці землі відійшли до Польської Республіки. Продовжив навчання у Волинській духовній семінарії, яку закінчив у 1925 закінчив і вступив на православний богословський факультет Варшавського університету. У 1927 одружився[2].
12 лютого 1928 єпископом Кременецьким Симоном Івановським висвячений в сан диякона, через три дні висвячений в сан священника і був призначений на парафію в селі Лопушне Волинської єпархії [3] Польської православної церкви.
У 1929 закінчив православний богословський факультет у Варшаві і в листопаді того ж року був призначений законовчителем в середніх школах Гродно.
У 1931 захистив магістерську дисертацію «Святий Кипріян, його життя і його твори» на факультеті православного богослов'я Варшавського університету і стає єпархіальним місіонером [3] та помічником настоятеля, а згодом ключником кафедрального собору в Гродно.
У березні 1939 переведений у Вільно [3], де обійняв посаду законовчителя Віленської гімназії.
11 квітня 1939 зведений в сан протоієрея.
У травні 1940 змушений залишити викладання, так як Литву окупували більшовики і нова окупаційна влада заборонила будь-яку релігійну освіту в державних школах.
У 1942 призначений кліриком кафедрального собору в Ковно і обіймав цю посаду до евакуації в Австрію в липні 1944 разом зі своєю дружиною у зв'язку із наступом Червоної армії [2][3].
Опинившись в Австрії, організував прихід в місті Лінц. Перейшов в Російську православну церкву за кордоном.
У 1945 евакуювався в Баварію і організував прихід в Аугсбурзі.
Живучи в Баварії, також був членом єпархіальної ради; президентом єпархіального місіонерського комітету і віце-президентом Будівельного комітету з відновлення церкви у Штутгарті [3].
В 1949 в липні переїхав до США, де був прийнятий в клір Північно-Американської митрополії (з 1970 Православна церква в Америці) [1].
У 1950 призначений настоятелем Свято-Троїцького приходу в Канзас-Сіті, штат Канзас.
У 1953 переведений на Андріївський прихід в Балтіморі, штат Меріленд, одночасно призначений благочинним Вашингтонського округу.
У вересні 1959 переведений на Успенський прихід в Стемфорді, штат Коннектикут [3].
Він також був призначений до ради цензорів Північно-Американської митрополії, був упорядником і редактором Церковного календаря з літургійними рубриками, а також став редактором журналу «Російсько-Американський православний вісник», офіційного органу Північно-Американської митрополії [3].
23 червня 1961 року овдовів і 6 жовтня того ж року архієпископом Бостонським і Нової Англії Іринеєм Бекішем пострижений у чернецтво з ім'ям Кипріян [3].
Архієрейський собор обрав Борисевича єпископом Вашингтонським, вікарієм митрополита всієї Америки і Канади, і призначив ректором Свято-Тихонівської духовної семінарії в Південному Ханаані, де йому визначили місце проживання[3]. У жовтні того ж року [4] в Саут-Кейнані відбулася архієрейська хіротонія Кипріяна Борисевича, яку очолив митрополит Леонтій Туркевич. Кипріян викладав у семінарії пастирське богослов'я, гомілетику і літургику.
У 1964 призначений єпископом Філадельфійським і Пенсільванським [1]. Зберіг за собою посаду ректора Свято-Тихонівської духовної семінарії, але фактичним очільником семінарії став її декан.
У 1970 возведений у сан архієпископа, Член Синоду і голова Відділу зовнішніх зв'язків Православної церкви в Америці [1].
Помер 14 грудня 1980 в Південному Ханаані (Пенсільванія, США). Похований в Свято-Тихонівському монастирі в Південному Ханаані, штат Пенсільванія [1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д The 32nd Anniversary of the Repose of Archbishop Kiprian [Архівовано 26 Березня 2020 у Wayback Machine.] // oca.org, December 14, 2012
- ↑ а б Orthodox America 1794—1976 Development of the Orthodox Church in America. Constance J. Tarasar and John H. Erickson, eds. Syosett, New York: The Orthodox Church in America, Dept. of History and Archives, 1975.
- ↑ а б в г д е ж и к Year Book and Church Directory. Metropolitan Council Publications Committee, 1961. page 148
- ↑ Yearbook of the Orthodox Church на «Google Books»
Посилання ред.
- Киприан (Борисевич) на сайте «Русское православие»
- БОРИСЕВИЧ Борис Павлович В монашестве КИПРИАН [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Русские в Северной Америке. Е. А. Александров. Хэмден (США)-Сан-Франциско (США)-Санкт-Петербург (Россия), 2005