Кипець[2][3] (Koeléria) — рід трав'янистих рослин родини злакових. Рід названо на честь Г. Л. Кьолера. Представники роду є рідними для усіх континентів окрім Австралії Австралії й Антарктиди; відсутній у пустелях і дощових лісах. Це багаторічники, з або без кореневищ, іноді однорічні. Листові пластини зазвичай дуже вузькі. Суцвіття — колосоподібна волоть, часто переривчаста, блискуча. Колосочки (1)2–8(13)-квіткові[4]

Кипець
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Надтриба: Poodae
Триба: Poeae
Підтриба: Aveninae
Рід: Кипець (Koeleria)
Pers.[1], 1805
Типовий вид
Koeleria macrantha
Види

Див. Список видів роду кипець

Синоніми

Collinaria Ehrh., Airochloa Link, Brachystylus Dulac, Achaeta E.Fourn., Leptophyllochloa Calderón ex Nicora

Вікісховище: Koeleria

В Україні зростають: кипець Біберштайна (Koeleria biebersteinii), кипець короткий (Koeleria brevis), кипець Делявіня (Koeleria delavignei), кипець сизий (Koeleria glauca), Koeleria pyramidata, кипець великоцвітий (Koeleria macrantha), кипець блискучий (Koeleria splendens)[2].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Persoon, Christiaan Hendrik 1805. Synopsis Plantarum 1: 97. Архів оригіналу за 14 Лютого 2015. Процитовано 7 Травня 2015.
  2. а б Koeleria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И. и др. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — Киев: Наукова думка, 1987. — С. 434. (рос.)(укр.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 23 Січня 2019. Процитовано 22.01.2019. (англ.)

Джерела ред.

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И. и др. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — Киев: Наукова думка, 1987. — 548 с. (рос.)

Посилання ред.